В понеділок, 3 липня 2017 р. о 14-й годині за участі представників Рівненської міської ради та громадськості міста відбудеться унікальна подія: офіційна церемонія встановлення меморіальних знаків п'яти жертвам нацизму в Рівному.

Встановлювати «Камені спотикання» до Рівного прибуде сам автор ідеї меморіальних знаків Stolpersteine, що у перекладі на українську – «Камені спотикання» відомий німецький митець Гюнтер Демніг.

Гюнтер Демніг

Чому ці меморіальні знаки називають «Каменями спотикання»? Вони не є такими меморіальними дошками, до яких ми звикли. Їх не чіпляють на стіни будинків. Тому й називаються «каменями спотикання», що вмуровуються в тротуар чи бруківку в тих місцях, навпроти тих будинків, де колись жили жертви нацизму. На цих маленьких блискучих табличках, як на надгробках, написане ім’я та прізвище, дати життя й коротка історія – хто це, де жив і коли був убитий.

Такі "камені спотикання" Гюнтер Демніг встановлює по всій Європі.

У Рівному число жерв нацизму обчилюється десятками тисяч. 3 липня встановлять   меморіальні знаки лише кільком найвідомішим людям: жертві Голокосту відомій поетесі – Зузанні Гінчанці (Театральна площа), отцю Володимиру Мисечку (біля Свято-Воскресенського собору), Праведнику народів світу – Якову Сухенку (провулок Ігоря Волошина, 19 А), жертвам Голокосту – Якобу та Рахелі Круликам (вул.Соборна, 96).

Сузанна Гінчанка. Рівне. Фото 30-х - поч. 40-х рр.

Встановлюються “камені спотикання” в Рівному за кошт громадської організації “ЦСПП “Мнемоніка” та за благодійної підтримки німецького історика, літературознавця. перекладача й експерта у сфері слов’янських мов Ютти Ліндекугель.

Розпочнеться церемонія із встановлення каменя відомій поетесі – Зузанні Гінчанці (Театральна площа). Тож учасники церемонії в Рівному збиратимуться поблизу центрального входу до Рівненського обласного українського академічного музично-драматичного театру (Театральна площа, 1) о 14-й годині.

Постать Гюнтера Демніга в Німеччині й усій Європі легендарна. Більше 12 тисяч таких каменів було ним встановлено приблизно в 270 містах і містах Німеччини. Перші такі блоки пам’яті він встановив у 1996 році на тротуарах Берліна.

– Великий меморіал убитим нацистами євреям Європи, розташований в центрі Берліна, є абстрактним. Але якщо камінь перед вашим будинком й ви щодня на нього ступаєте, то ви згадаєте про конкретну людину. Коли такі камені будуть скрізь, то люди почнуть говорити і думати про шість мільйонів жертв не абстрактно, а конкретно, – такою думкою керується Гюнтер Демніг, невтомно працюючи над цими каменями.

На початку 1990-х Демніг прослідкував шлях, зроблений циганами з Кельна під час їх депортації нацистами. І наштовхнула його на ідею створення каменів спотикання розмова з людьми, в яких він запитував про те, хто тут жив у 1940-х. Люди нічого не знали.

Створюючи камінь для кожного з жертв нацизму та встановлюючи його перед їхніми останніми будинками, він каже: «Ім'я повернуто». Так один з німців камінь за каменем повертав втрачену пам’ять цілій німецькій нації.

Майстерня Демніга в Німеччині - Кельні.

Говорив те, що може комусь було чути неприємно. І багатьох німців така ініціатива художника спонукала до пошуку. Звичайні жителі міст, школярі, студенти стали відвідувати архівні установи, щоб дізнатись про імена людей, які колись жили у їхніх будинках, ходили їхніми вулицями. Багато людей стали замовляти у Гюнтера Демніга нові камені з конкретними на них надписами.

Латунні камені спотикання художник виготовляє у своїй майстерні в Кельні і сам виходить в місто, щоб їх встановити. Допомагають Демнігу розкривати життєві історії волонтери й самі жителі міст.

Не все в цій історії гладко. Було й чимало прикрощів. Зіткнувся Гюнтер Демніг й із простестами щодо встановлення каменів.

– Є дуже багато людей, які кажуть: «Ми більше не хочемо про це чути». Їм неприємно, бо каміння показує, що насправді відбувалося в їхньому місті, мікрорайоні, – розповідає Демніг.

Запротестували проти встановлення каменів спотикання навіть деякі представники єврейської спільноти. Так президент Центральної Ради євреїв у Німеччині Шарлотта Кноблох вважає, що це не зовсім гуманно, коли люди живі ходять по іменах мертвих. Стурбовані й деякі власники житла, що наявність таких каменів може вплинути на зниження вартості житла. Були випадки, коли у східній Німеччині «камінь спотикання» був вирваний з тротуару.

Проте це не зупиняє завзятого й невтомного у своїй справі художника. Ідея вже перейшла межі Німеччини й камені такі з'являються в інших європейських країнах. Демніг встановив їх на тротуарах в Австрії та Угорщині, рухається до Нідерландів, Італії. Лише за серпень 2014 р. в Європі було покладено понад 48 000 Stolpersteine, які зробили проект найбільшим у світі меморіалом.

Stolpersteine Демніг вважає своїм найвищим досягненням, справою життя. І це справді дуже вагома справа для всього людства. Встановлені на тротуарі навпроти будівель, де колись проживали або працювали нацистські жертви блискучі камені говорять про масштаби нацистських військових злочинів.

– Я робитиму Stolpersteine, поки не помру, – каже шістдесятирічний майстер. – Тепер багато людей у Німеччині беруть в цій справі участь і тепер – у всій Європі. Я повинен продовжувати. Це не проект минулого. Це засторога людям – на майбутнє.