Нотатки й деякі думки з приводу святкування на Рівненщині 75 річниці УПА, Дня захисника Вітчизни та Покрови
Автор : Людмила Марчук
Найвідмітнішою віхою цьогорічного святкування є, безперечно, відкриття величного пам'ятника борцям за волю України в Дубні, висотою в десять з половиною метрів, на який дав кошти в ряду меценатів і генеральний прокурор України родом з Рівного Юрій Луценко та його дружина, нардеп Ірина Луценко, яка родом з м. Дубно. Відкриття бронзового пам’ятника на гранітному постаменті було величним і помпезним дійством. Адже прибули не тільки Юрій та Ірина Луценки, а й освячував пам’ятник сам митрополит Філарет. Прибув міністр культури Євген Нищук та ще один наш земляк – академік Микола Жулинський.
До речі, один зі співавторів скульптори також родом з Рівненщини. Це здолбунівчанин Володимир Шолудько, який працював над роботою разом із скульптором із Вінниччини Юрієм Козерацьким. Це та ж сама пара скульпторів, які у свій час виліпили у Рівному скульптуру Уласа Самчука на лавці та княгиню Марію Несвицьку на Ринковій площі.
Пам’ятник у Дубні має свою одіозну історію, бо від презентації проекту десь приблизно в 2007 році до його реалізації минуло з добрий десяток літ. Була проблема з коштами, пережили й несприйняття дубенчан, та врешті все якось владналося.
Тепер дубенчанам, судячи з коментарів Телеканалу РТБ все подобається і вони горді, що в місті є такий пам’ятник. Тепер вже традиційне фестивальне дійство «Тарас Бульба» проходитиме біля бронзового Тараса Бульби.
Встановили в цей день пам’ятник і у парку Шевченка у Рівному. Щоправда, в рази скромніший супроти дубенського. Це пам’ятник “Просвіті». Хоч організація відзначає сторіччя, грошей на дорожчу скульптуру не назбирала й дорогих меценатів не залучила. Трохи прикро, бо «Просвіта» за свою багаторічну жертовну діяльність заслуговує на кращий пам’ятник.
Встановили чимало пам’ятників та пам’ятних знаків, серед яких своїм гарним естетичним виглядом вражає пам’ятний знак воїнам УПА неподалік села Тинне Сарненського району на Рівненщині. Пам’ятний знак присвячений бійцям, які проходили вишкіл в першій школі для підготовки старшин ОУН «Холодний яр».
У Здолбунові та Сарнах встановили пам’ятні дошки сучасним захисникам, котрі не повернулися з АТО. Так у Здолбунові відкрили пам’ятну дошку військовослужбовцю Андрію Ярошенку, розмістивши її на фасаді будинку, де проживав боєць. А Леоніду Озеранчуку із Сарн відкрили меморіальну дошку на території ВПУ-22, в якому він у 2007- 2010 роках навчався.
Вшановували пам’ять героїв і Небесної Сотні, й цієї неоголошеної російсько-української війни чи не у кожному місті чи селі. Скрізь були молебні в храмах, біля пам’ятників та на могилах полеглих.
В цілому, як відзначає інтернет-видання Північ-інфо, Свято Покрови Пресвятої Богородиці, а також 75-у річницю утворення Української повстанської армії, День захисника України та День Українського козацтва на Рівненщині відзначили з розмахом.
І той розмах було найбільше видно в Дубні, а розмах по-народному можна було спостерігати в урочищі Гутвин, що на Костопільщині, де відбувся фестиваль повстанської пісні.
Окрім пісень частувалися ще й наїдками й напоями від господинь із довколишніх сіл. За кілька днів до фестивалю пам’ятний знак оновили, підфарбувавши. А на свято приїхали ще й гості з Луганщини, представники делегації від Попаснянського району. Спершу в Костополі біля меморіалу «Герої не вмирають» провели віче. Туди крім гостей з Луганської області, прибули учасники війни на Сході, батьки загиблих воїнів, члени братства ОУН-УПА та представники Спілки політв’язнів і репресованих.
Після завершення віче, автомобілі та автобуси з жовто-блакитними стрічками рушили колоною до пам’ятного знаку на місці постою Головного командування УПА – урочища Гутвин. Після молитов, офіційних вітань, пісень та танців присутніх цього осіннього дня пригощали смачним кулішем із польових кухонь. Приїздив сюди й відомий політик, очільник Руху «Справедливість» Валентин Наливайченко.
Рівнянам запам’ятається цьогорічне свято Покрови й захисників Вітчизни кількома гарними творчими заходами. Такими, як місцеве свято вулиці, яке традиційно, і вже третій рік поспіль організували жителі вулиць Петра Могили та Коперніка й цього річ, як ніколи були ним самі дуже задоволені.
І друге – міжнародний фестиваль «Лірницька Покрова», на яке з’їхалися унікальні виконавці – кобзарі й лірники з регіонів України та Польщі й Білорусі. А проходив фестиваль в камерній атмосфері ошатної зали міського будинку культури, де на стінах розташовані високохудожні фотороботи ще одного традиційного міжнародного фестивалю «Фотовернісаж на Покрову», організатором якого є відомий фотомитець Олександр Харват.
Ще, безумовно, запам’ятається це свято тій молоді, яка у переддень Покрови й дня захисників Вітчизни розгортала у вітряний день найбільший у світі прапор своєї Вітчизни. Також подія для Рівного.
Хоча, як відмотати нашу історію на років три чи три з половиною назад, то тоді такі заходи були більш велелюдними. Пригадаймо, як молодь завзято фарбувала в кольори нашого прапора мости й висотні будинки й навіть довгобуди, купуючи фарбу за власні кошти. Нині ентузіазм і патріотичний запал дещо пригас. Одні загинули, поклавши за нашу свободу душу й тіло; другі у всьому зневірилися; треті вимандрували за кордон й навряд чи повернуться; а четверті просто махнули на все рукою, замкнувшись у родинному колі.
Хто в тому винен, панове? Задачка з трьома іксами. Яку, однак, неважко розв’язати навіть тому, хто не закінчував високі школи. Спитайте у простого дядька в селі й він вам відповість. Винні ті, хто зрадив обіцянкам, які давали своєму народові перед трунами загиблих Героїв Небесної Сотні на Майдані. Ті, хто продовжує красти й заробляти гроші на крові свого народу.
Зневіра й песимізм, або всенародна депресія – ворог, який руйнує, розкладає нас зсередини. І коли ми цього в собі не здолаємо, не усвідомимо, що наша доля лише у наших власних руках, у нашому могутньому й потужному духові, в об’єднанні в один могутній кулак всієї нації – з цієї недолі – кризи, біди й війни нам не вийти.
Джерело: RvNews
Школа в лікарні: що це таке та коли вже вона запрацює на Рівненщині 
