Леонід Коврига: «Бути художником – для мене Божа ласка…»
Опубліковано : Інна Собко
Леонід Коврига (на фото праворуч) – талановитий львівський художник. Він неодноразово приїздив до Острога на різні художні пленери, мав персональні виставки у Мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія». Значна колекція картин, подарованих художником для університету, зберігається у фондах Музею історії НаУОА. Серед острожан немало поціновувачів його творчості, декому навіть пощастило придбати роботи пана Леоніда.
Художник в основному малює пейзажі, старовинну архітектуру, вириває, здавалося б, буденні моменти з життя міста і робить їх надзвичайними, іноді містичними, «живими», забарвлюючи ці краєвиди власним настроєм та сприйняттям. Особливо вирізняється техніка виконання картин: сміливі грубі мазки мішаного кольору, якими художник «будує» форму, створює об’єм або, навпаки, ледь вловимі тонкі шари кольору, що пронизують один одного, мов мереживо, а ще особливе вміння поєднати відтінки створюють неповторний «почерк» художника. Тому картини надзвичайно різні, але не впізнати «руку майстра» практично неможливо.
Картини художника сьогодні знаходяться у багатьох колекціях світу: Принцеси Паллавічіні з дому Медичі (Рим, Італія), в Українському культурному центрі (Лос-Анджелес, США), в посольствах України в Австрії, Польщі, Угорщині, Чехії, в Політехнічному університеті (Цюріх, Швейцарія), в посольстві Туреччини в Україні, у Ватикані та в інших всесвітньовідомих навчальних закладах, в офісах відомих фірм та міжнародних організацій. Його картини також можна побачити в Академії внутрішніх справ України, в юридичному інституті, в офісах банків у Львові, а також у керівників ряду міністерств, державних відомств, у вузах та у VIP-персон, і, звісно, у музеях нашого міста. Виставки Леоніда Ковриги, «вільного художника», як він себе називає, експонувалися в Палаці мистецтв та в музеях у Львові, в салонах. Його малярством цікавилися і на міжнародних пленерах у Сніні та Детві, культурних центрах Словаччини.
Зараз художник проживає у Львові. А народився він на Рівненщині, у с. Острів Володимирецького району. До Острога він має безпосереднє відношення, адже його батьки-освітяни значну частину свого життя жили в с. Слобідка і працювали у нашому місті. До речі, батько Леоніда Ковриги – Леонід Прокопович, часто дописував до місцевимх видань.
Із художником мене познайомив його добрий друг, мистецтвознавець Микола Бендюк, хоч я уже давно є шанувальницею його творчості. Мабуть, саме тому, дізнавшись про приїзд Леоніда Ковриги, вирішила не упустити шансу поспілкуватися й розповісти іншим про талановитого митця й цікаву людину. Микола Миколайович посприяв зустрічі з паном Леонідом, адже митець має дуже щільний графік, і лише на декілька днів приїхав попрацювати до нашого міста. Він люб’язно погодився розповісти для наших читачів про свою роботу та про те, яке значення для нього має Острог.
– Наше місто та околиці надзвичайно мальовничі. Чи є у вас такі місця, які особливо хочеться і подобається малювати?
– Однозначно, таких місць є багато. Острог для мене – це, найперше, моє дитинство. Я вважаю, що наш «земний рай» тільки у дитинстві. Звісно, тут є особливі для мене місця, зокрема, на Замковій горі є клумба, що зроблена на фундаменті колишнього будинку священика, у якому мене хрестили, мені дуже подобається приходити до неї, там мене наповнюють особливі відчуття. Ще я дуже люблю гуляти вулицею Старостинською, там особливо колоритні будинки. Це те місто, яке не стомлюєшся малювати. Кожного разу, коли я сюди приїжджаю, Острог відкривається для мене по-новому.
– Чи можна сказати, що до Острога ви приїжджаєте за натхненням?
– Натхнення? (Сміється). На жаль, дуже часто цим поняттям починають маніпулювати ті люди, що не дуже люблять працювати. Коли потрібно себе активізувати і діяти, вони починають шукати натхнення і ще щось там собі придумувати. З такою позицією можна, лежачи на дивані, чекати натхнення тиждень, місяць, рік і все життя, а те натхнення все одно не з’явиться. Я знаю, що коли ти встаєш о п’ятій ранку й починаєш працювати, то відразу і натхнення з’являється, і муза приходить, і образи вимальовуються, і сюжети складаються. Звісно, Острог – це те місто, де мені особливо добре працюється, тут мені хочеться малювати й малювати. Та все ж, моє основне правило, що треба багато працювати, аби у тебе по-справжньому вийшло щось добре.
– Які вподобання та хобі ви маєте окрім того, що пишете картини?
– Я дуже люблю творчість у всіх її проявах. Я грав у спектаклях, ще я багато пишу поезії та прози, маю видану збірку моїх поезій «На ратуші годинник б’є». Частина віршів була покладена на музику. У певний період я ще займався ілюстрацією книг, періодичних видань і музичних CD. Ще я дуже люблю кататися у горах на велосипеді й багато подорожувати. Та головне те, що основне моє хобі стало моєю професією. Я вважаю, що це велика Божа ласка, коли у житті людини так складається, що те, що людина робить, приносить їй не лише задоволення, а й ресурси для життя.
– Розкажіть для наших читачів про свій улюблений напрямок у мистецтві.
– Я дуже люблю імпресіонізм, його колір, фактуру, емоцію. Та мені дуже складно виділити якогось одного художника. Однозначно сприйняття картини дуже залежить від емоційного стану. Іноді я себе ловлю на думці про те, що я сам до кінця не розумію, чому саме ця картина так мене вразила. Це все дуже індивідуально.
– Сьогодні серед ваших колег стало дуже популярним купувати будинки далеко від гамірних міст та робити у них свої майстерні. Чи не плануєте ви придбати хатинку в Острозі?
– От уже хтось купив будинок, що навпроти входу на Замкову гору (сміється), таке гарне місце. Ясна річ, що вся справа у можливостях. Та, як сказав французький поет Альфред де Мюссе, «Мій келишок маленький, але я п’ю свій келишок». Я маю достатньо, для чого мені більше, ніж мені потрібно. Головне, що я вільна людина. А будинок в Острозі чи околицях, можливо, колись таки буде.
– Поділіться з нашими читачами своїми майбутніми планами.
– Плани завжди є, але ж ви прекрасно знаєте, що життя дуже часто вносить свої корективи. Я дуже хотів цього літа у веломандрівку Україною, та через здоров’я не можу цього зробити, але я обов’язково це надолужу пізніше. Ще я планую видати книгу-спогади про викладачів та випускників свого географічного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка. Також я ще хочу разом із дружиною поїхати за кордон, мені дуже подобається відкривати для себе щось нове. Наприклад, коли цього року мені довелося недовго побувати у Вероні, я за один день відвідав п’ять музеїв. Це було важко (сміється). Та водночас для мене важливо відвідувати улюблені міста. Я дуже люблю бувати у Празі, це містичне місто з особливою атмосферою. Я добре знаю чеську, читав в оригіналі «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека.
І, звісно, є пори року, які дуже багаті на фарби та відтінки. Ці моменти треба ловити та фіксувати на полотно. Я обов’язково найближчим часом ще приїду малювати до Острога.
Фото з відкриття виставки художнього пленеру у Мистецькій галереї НаУОА 2016 року
Джерело: RvNews
У Рівному можна буде безкоштовно обстежитися на меланому: де та коли 
