Олександр Сачевчич

Олександр Сачевчич

голова антикорупційного руху Рівненщини, rv news

На Рівненщині ліквідовують представництво Нацбанку України. Яких чекати наслідків?

06.11.2017 21:29   Джерело: RvNews
Автор : Олександр Сачевчич

Мало кому відомо, що в нашому обласному центрі ліквідується представництво Національного банку України.

У декого новина про ліквідацію представництва Нацбанку в Рівному викликала збентеження. Мовляв, як так, колись потужне і поважне управління регулятора банківських установ в області стало зовсім не потрібним якраз у важкий період дестабілізації фінансового ринку? До кого тепер звертатися ошуканому вкладнику чи підприємцю, щоб захистити свої інтереси або отримати фахову консультацію, дізнатися про стан та діяльність того чи іншого банку?

null
Нацбанк у Рівному на вул. С. Петлюри. Фото з мережі Інтернет

З огляду на декларовані очільниками держави процеси децентралізації у нас мала би бути спеціалізована установа, яка, крім іншого, володіла б усією необхідною інформацією про роботу банків та стежила б за фінансово-економічною ситуацією в регіоні. Але ж ні. Таки ліквідують.

Усі реформи нинішньої влади, як свідчить життя, зводиться до одного знаменника – все, що не можна вкрасти, неодмінно треба знищити. Так, у процесі псевдо-реформування на межі виживання опинилася профтехосвіта, яка покликана готувати вкрай дефіцитні сьогодні робітничі кадри.

Започатковані урядом зміни в первинній ланці системи охорони здоров’я по суті позбавила мешканців віддалених населених пунктів можливості отримати елементарну медичну допомогу.

Тишком-нишком нині знищується і фінансова система країни. Озброївшись впевненістю, що модель центрального банку однієї із західних країн без жодних проблем приживеться в українських реаліях, керівництво Національного банку України припиняє діяльність свого представництва в Рівному. Щоправда, реорганізація Національного банку відбувається уже три роки. Спочатку зі структур територіальних управлінь Національного банку були звільнені фахівці відділів, які виконували контрольні функції та аналізували роботу банківської системи. Це при тому, що банки – особливі учасники ринкової економіки, тому перевірки (в тому числі, й раптові) на предмет дотримання ними «правил гри», особливо в українських реаліях, були дуже важливими. Узагальнена інформація, якою володіли підрозділи (територіальні управління) Національного банку на місцях, протягом двох десятиліть була постійно затребуваною підприємцями, керівництвом різних рівнів в регіоні та простими громадянами. Проте на переконання псевдо-реформаторів, відсутність фахових спеціалістів на місцях не матиме жодного впливу на стан справ у фінансовій галузі.

У що виливається реформування фінансової сфери, багато хто вже встиг відчути на власній шкірі. Йдеться, зокрема, про банкопад, від якого насамперед постраждали чимало підприємців та дрібних підприємств, які втратили близько 500 мільярдів гривень. Але і це жодним чином не зупинило «реформаторів», які продовжують вихвалятися своїми «успішними» нововведеннями.

Загалом у Рівному протягом трьох років звільнено майже 2/3 працівників територіального управління Національного банку України. Зараз управління як таке, взагалі перестало існувати на папері. Усіх працівників «перевели» у штат центрального апарату. І керівництво НБУ вирішує далі продовжувати свій реформаторський поступ. Тепер – у сфері забезпечення регіонів готівкою, передавши цю функцію банкам, спеціально уповноваженим для виконання цієї важливої функції. Наразі це – Ощадбанк, Приватбанк та Райффайзен Банк Аваль. Втім, давайте розглянемо, що потрібно для того, щоб забезпечити регіон готівкою? В першу чергу, необхідна наявність спеціалізованого транспорту для перевезення великих обсягів готівкових коштів та певна кількість інкасаторів. Малогабаритні вантажно-пасажирські автомобілі згаданих уповноважених банків у цю категорію не входять. Кількість штатних одиниць інкасаторської служби, яка нараховується у цих фінансових установах, теж не здатна задовольнити стрімко зростаючі потреби регіону. Забезпечити необхідні обсяги готівки можна лише за умови, що цим малогабаритним транспортом будуть перевозити гроші лише великих номіналів, бо на менші – просто не вистачить ні місця, ні вантажопідйомності. По-друге, потрібні спеціалізовані приміщення з обмеженим доступом – сховища, передсховища, шлюзи, каси перерахунку з відповідним класом опору до несанкціонованого проникнення. Тобто, ось так просто взяти будь-яке вільне офісне приміщення, назвавши його «сховище», не виходить. Хоча банки володіють такими спеціалізованими приміщеннями, але у розмірах, що є меншими в рази, ніж необхідні.

І ще одна не менш важлива умова-вимога – виконання функції обробки готівки. Про неї більшість пересічних громадян і не здогадується. А це – вилучення з обігу та знищення зношених купюр і введення в обіг нових, забезпечення купюрами відповідно до складних розрахунків щодо структури готівки (частки готівки та монет різних номіналів), експертиза банкнот з метою убезпечення обігу фальшивих купюр тощо. Здійснення цих процедур – дуже витратна справа, і тому (увага!) уповноважені банки її не виконують і коли візьмуться за неї – невідомо. Попри те, що належний стан банкнот гривні завжди був елементом довіри до національної валюти. І до останнього часу це було важливим для Національного банку України. Було.

Національний банк через свої територіальні підрозділи забезпечував готівкою всі регіони без жодних проблем, не беручи за це з бюджету країни ні копійки. Як кажуть в народі: «Уся хатня робота є непомітною. Вона стає помітною лише тоді, коли її перестають робити». Хтось може дорікнути, що, мовляв, часи змінюються, люди здебільшого зараз розраховуються картками. Але ці хтось не можуть не визнати, що на сьогоднішній день маємо безліч закладів торгівлі і громадського харчування, які не розраховують клієнтів за допомогою платіжних карток. Популярними для більшості наших мешканців є ринки, що для багатьох залишаються чи не єдиним місцем купівлі продуктів і товарів першої необхідності. Розрахунок картками на ринках – це взагалі щось із розряду фантастики.

Керівники-реформатори стверджують, що такі заходи хоч і призводять до «деяких незручностей», проте вони будуть стимулювати українців до безготівкових розрахунків. Якщо ми – за європейські цінності, то є питання до тих, хто бував у Європі: чи були проблеми з розмінною купюрою чи монетами під час розрахунків? Впевнений, що не було.

На початку року як пілотні (пробні) проекти була припинена робота Національного банку в Тернополі та Житомирі. Не дочекавшись, коли повністю завершиться передача функції забезпечення готівкою, не здійснивши будь-якого реалістичного аналізу результатів проведеної «роботи», зате надихнувшись удаваною «успішністю», керівництво вперто продовжує знищувати усталену систему в сфері забезпечення готівкою в інших регіонах, в тому числі і на Рівненщині.

Отже, маємо те, що маємо: з 1 жовтня Національний банк в Рівному повністю припинив підкріплення готівкою банківських установ нашої області. Наслідки не забарилися. Кожен з нас вже частіше стикається з випадками, коли продавець не має чим дати решту, в обігу частіше з’являються купюри, радше схожі на діряве ганчір’я, а не гроші. Кожен з нас вже стикався з ситуацією, що банкомати видають лише купюри великого номіналу – 200 або навіть 500 грн. До останнього часу банки в Рівному не завантажували свої банкомати 500-гривневими купюрами взагалі. А що робити пенсіонеру, який хоче купити кілограм картоплі на ринку, але не має на рахунку 200 гривень?

Далі, як кажуть, ще буде. Готівка просто «подорожчає». Тобто збільшаться комісійні банків при знятті готівки, а також з’являться комісійні при внесенні готівки на рахунки підприємств та підприємців. За всіма законами ринку, банки будуть вимушені компенсувати свої витрати, що збільшуються. Таким чином, знову маємо «успішні реформи» за рахунок простих людей.

Чому всі мовчать? Зрозуміти можна звичайних людей – вони і не фахівці, і не обізнані, та й не мусять бути обізнаними в тонкощах роботи банків поза лаштунками. Наші люди терпляче звикають до незручностей і негараздів, що постійно підкидають для них різного штибу очільники.

На фоні загального зубожіння й невизначеності, куди ж таки рухається їх країна, такі проблеми, як відсутність розмінних монет чи купюр, або наявність в банкоматах лише купюр великого номіналу, здається для них дрібним непорозумінням. Але саме з таких дрібниць і складається той загальний стан, у якому ми всі зараз перебуваємо. Чи на такі реформи ми очікували? Чи потрібно нам те, що нищить країну, принижує кожного з нас? Чи є все це тими європейськими цінностями, за які так щиро ми виборювали під час Революції гідності? Відповідь дайте самі.

 

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу rvnews.rv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews