Дарина Ясна

Дарина Ясна

журналіст, кореспондент, блогерка

На Святвечір варто згадати тих, хто на небі

Згадаймо тих, хто загинув у цій війні. Їх імена нам відомі. Згадаймо і тих, хто загинув у лихолітті 1940-х років. Коли б ці люди не були позбавлені життя, по-іншому б сьогодні виглядало і наше місто, і наша країна. Лише за три роки – за час воєнних подій 1941-1943 року були знищені 56 відсотків мешканців Рівного

05.01.2018 22:14   Джерело: RvNews
Автор : Дарина Ясна

Розстрільний список в'язнів Рівненської окружної тюрми, «Мартиролог 1943 року» побачив світ завдяки ініціативі та розвідкам рівненського науковця Йосипа Пацули (його також пом’янімо і згадаймо добрим словом) і групи викладачів і студентів громадської організації "Меморіал-93".

Вперше цей список з передмовою Йосипа Пацули був опублікований в 1994 році рівненських газетах «Волинь», «Сім днів», в 1994 році в збірнику видавництва «Азалія» "Реабілітовані історією», в 2004 році – в книзі Йосипа Пацули «Волинь – мій біль, моя надія». Чимало людей знайшли в цьому списку своїх родичів, знайомих, доля яких була до тих пір невідома. 106 чоловік у списку – то лише невелика частина з тих, кого вдалося в 1993 році відшукати. Реальна ж цифра розстріляних значно більша. 

Слово Йосипа Пацули

null
Йосип Пацула. Фото з мережі Інтернет

На Нюрнберзькому процесі над головними нацистськими злочинцями місто Рівне було названо серед  таких, де за два  роки та вісім місяців гітлерівського панування окупантами фізично було знищено понад 102 тисячі військовополонених та мирних жителів. У серпні 1941 року в місті проживало 36 338 чоловік, з них: 78 німців, 5318 українців, 8608 поляків, 19963 євреїв, 1585 росіян, 488 чехів та 213 білорусів. Після вигнання гітлерівців з Рівного тут залишилось ледве…16 тисяч жителів. Понад 20 тисяч рівнян (56 відсотків) були або фізично знищені, або відправлені на примусові роботи до Райху, або покинули місто з інших причин. Як відомо, найбільше постраждали від окупантів євреї, за ними українці, поляки, росіяни, білоруси…

 Під час нацистської окупації в Рівному було створено два концтабори для військовополонених, гетто для єврейського населення та дві в’язниці для тих, хто хоч якось висловлював незадоволення окупаційним режимом. Через них, зокрема через так звану окружну тюрму, що  знаходилась на території теперішньої швейної фабрики (вул.Соборна, 16), за неповними даними, в роки німецької окупації «пройшло» декілька  десятків тисяч волинських інтелігентів, селян, робітників, переважно українців та поляків. А також тисячі борців антифашистського Руху Опору  – людей різних за національністю, за політичними та релігійними поглядами, за соціальним станом. Лише небагатьом пощастило залишитись живими. Решту ж після нелюдських тортур було страчено та закопано у місцях, що з часом стали братніми могилами – на вулиці Білій, в урочищах Сосонки та Видумка, біля сіл Шубків, Шпанів, на цвинтарях Грабник та Дубенський,  нарешті, на території самої в'язниці.

Точне число страчених нацистами в’язнів Рівненської окружної тюрми  сьогодні назвати ще неможливо. Відомчі  архіви правоохоронних органів області  все ще продовжують мовчати. До архівів Кобленца,  Фрайбурга та Бонна, куди гітлерівці завбачливо вивезли з Рівного документацію своїх відомств, добратися теж нелегко, а інші джерела часто-густо називають настільки суперечливі дані про кількість замучених фашистами в'язнів, що їм важко вірити.

 Але перші кроки зроблено. За рік, що минув, на адресу організації «Меморіал-93», що діяла в УІІВГ донедавна, надійшли десятки листів, прийшло багато мешканців  Рівного та області, щоб подати  нам інформацію про своїх рідних, близьких,  друзів, політичних та конфесійних однодумців, сусідів,  знайомих – тих, хто загинув від рук окупантів як заложники. Більшість людей розповідали про такий метод розправи з політичними опонентами, як «колективна відповідальність», тобто брали в якості заручників.

Як відомо, нацисти запозичили такий  метод у своїх більшовицьких колег ще до війни і особливо активно та повсюдно його застосовували на територіях  інших держав, окупованих під час війни.

Коли у Франції, Італії чи Греціії антифашистський Рух Опору був в основному цільним, то на Волині, з багатьох причин він об'єднував рухи, що нерідко протистояли один одному. Для більшовиків вояки ОУН-УПА були такими ж ворогами, як і гітлерівці.

З іншого боку, в рядах українського національно-визвольного  руху не було єдності між ОУН(б), ОУН(м) та силами, які очолював Тарас Бульба-Боровець. Навіть дві польських  антифашистських сили –  Армія Крайова та Армія Людова – теж вели боротьбу між собою, обидві були антиукраїнськими, а одна ще й антибільшовицькою. Між союзниками Гітлера, як серед угорських, румунських військовиків, в армії генерала Власова, численних так званих «козачих» військових формуваннях, так і серед  фольксдойч і «гранатової» польської допоміжної поліції існували свої протиріччя, в тому числі й антинімецькі.

У надзвичайно складній за змістом та формами  боротьбі, яку  вели вищезгадані сили, кожна не гребувала такими засобами знищення, як провокації, терор і диверсії. Бойовики на зразок М. Кузнецова діяли не лише в стані фашистів. А розплачуватися за все доводилося мирному населенню Волині та Полісся, бо саме воно стало основним суб'єктом і об'єктом «колективної  відповідальності».

На сьогодні поки що основним джерелом інформації про поіменні жертви терору під час нацистської окупації Волині та Полісся є учасники та свідки подій, а також ті, хто поінформований про це від рідних, близьких, друзів та однодумців.

Їхні свідчення покладені нами в основу МАРТИРОЛОГУ, який «Меморіал-93» пропонує увазі читачів. На жаль, наша інформація далеко не вичерпана. Іноді вона обмежується лише прізвищем, іноді лише іменем, а то й згадкою про те, що була така людина, що про неї пам'ятають. Ми свідомі того, що з такою роботою дуже запізнилися. Адже ті, хто допомагав нам у зборі інформації, згадували, писали,переповідали про події півстолітньої  давності. А час не жде. Маємо надію, що у майбутньому, коли відкриють нарешті свої двері вітчизняні та зарубіжні архіви, наша інформація буде відкоригована, доповнена.

Нижче подаємо прізвища та інформацію про людей, котрі в 1943 році були в'язнями Рівненської окружної тюрми та загинули від рук фашистських окупантів як заложники.

Нагадаємо, що 15 жовтня та 19 листопада 1943 року усі без винятку в’язні тюрми (за даними різних джерел, це від 350 до 3000 чоловік) були розстріляні, а відтак спалені й закопані в урочищі Видумка (теперішня вулиця С.Бандери, біля ПТУ № 1). Це була нацистська кара за замахи,  здійснені радянським  бойовиком-терористом М.Кузнецовим на імперського фінансиста Геля (20 вересня), заступника гауляйтера генерала Даргеля (30 вересня), генерала Кнута (10 листопада), генерала Ільгена (15 листопада), судді  Функа (16 листопада). Масові страти заручників у вищезгадані дні, окрім Рівного, відбулися в інших містах Волині і Полісся – Дубні, Луцьку, Сарнах, Крем'янці тощо.

Імена розстріляних 15 жовтня 1943 р. на Видумці заручників. Більшість з них - представники рівненськї інтелігенції. Є тут цілі сім'ї. Є діти. Світла їм пам'ять

Аргун Петро – українець, в’язень Рівненської тюрьми, розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Байдан Харитон – українець, кооператор, житель села Басів Кут Рівненського району, в'язень Рівненської тюрми, розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Барищук Віра – українка, вчителька, мешканка  Рівного, активістка Українського Червоного Хреста та церковної громади. Арештована 16 липня 1943 року за співпрацю з партизанами. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

 Бляхарчук Іван – українець, житель села Малий Олексин Рівненського району. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Бляхарчук Петро Іванович – українець, житель села Малий Олексин Рівненського району. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Бляхарчук Софія Іванівна – українка, жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Божко Юхим Васильович – 1906 р.н., українець, комендант української поліції в селі Дядьковичі Рівненського району. Арештований за зв'язок з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

 Божовський Богдан Арсенович, 1983 р.н., українець, житель м.Рівного, вчитель, арештований 16 листопада 1943 року. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Боткер (Ботковський) Володимир Митрофанович – єврей, житель м. Рівного. Арештований навесні 1942 року. Розстріляний 5 липня 1942 року.

Вечерко Георгій – в’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Бусел Олександр Григорович – 1910 року, педагог, житель м. Рівного, підпільник ОУН. Арештований у лютому 1943 року. Розстріляний 8 березня 1943 року.

Власюк Василь Данилович – 1911 р.н., українець, селянин Глинок Рівненського району. Арештований 12 січня 1944 року, розстріляний в січні 1944 року  в Рівненській тюрмі.

Войтович Максим Васильович  – 1911 року, українець, житель села Несподіванка кол. Тучинського району. Арештований восени 1943 року за співпрацю з радянськими партизанами. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Гаврильчик Надія Миколаївна – 1919 року. Українка,  вчителька села Новини Добрятинські Млинівського району. Арештована восени 1942 р. в Рівному за єврейське походження. Розстріляна 8 березня 1943 року.

Гаврильчик Тетяна Миколаївна – 1921 р.н., українка, жителька  міста Рівного. Арештована  восени 1942 року за єврейське походження. Розстріляна 8 березня  1943 року.

Гливчук Іван Северинович – 1915 р.н. Українець, житель м. Рівного. Арештований 16 листопада 1943 року під час облави як заручник за викрадення ген. Ільгена. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Годинський Володимир  – 1922 року, українець, житель села Глинки Рівненського району. Арештований 12 січня 1944 року. Розстріляний в січні 1944 року в Рівненській тюрмі.

Гонта Петро Титович – 1929 р.н., українець, житель села Бистричі Березнівського району. Арештований під час облави влітку 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Грабовський Кирило – поляк. Комендант польської застави АК м. Костополя (псевдонім Віллі). Арештований восени 1943 року за антифашистську діяльність. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Гримецька Валентина – українка, жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Гримецька Ганна, українка, жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

 Гримецька  Савета – українка,  жителька села Великий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Данилюк Арсен – 1922 р.н., українець, житель  села Глинки Рівненського району. Арештований 12 січня 1944 року. Розстріляний в січні 1944 р.

Демо-Довгопільський Анатолій – українець, житель м. Рівного. Співпрацівник видавництва «Волинь». Підпільний діяч ОУН. Актор місцевого театру. Арештований 16 липня 1943 р. Розстріляний 15 жовтня 1943 р.

«Ефіоп» (прізвище невідоме) – абіссінець, офіцер італійської армії, медик, служив у м.Рівному. Арештований за те, що обурювався нелюдським ставленням нацистів до радянських військовополонених. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Євтушок Іван Денисович – 1924 р.н., українець, житель села Сіянці Острозького району. Вояк УПА.  Арештований у вересні 1943 року. Розстріляний  15 жовтня І943 року.

Захарчук Олена – українка, жителька міста Крем’янця. Арештована за співпрацю з ОУН-УПА. Влітку 1943 року переведена до Рівненської окружної тюрми. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Збожек Леонід – чех, в'язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Іваницький Стефан – поляк, римо-католицький священик із Крем'янця. Переведений у Рівненську тюрму влітку 1943 р. Розстріляний восени 1943 р.

Ільчишин (або Іщишин) Володимир – українець, в’язень рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Кирилюк Андрій Федорович – 1888 р.н.,українець, священик УАПЦ села Варковичі Дубенського району. Арештований в лютому 1943 року за українізацію православної церкви та національно-патріотичну діяльність. Розстріляний 8 березня 1943 року.

Клименко Олексій – приблизно 22 роки, українець, полтавчанин, лейтенант Червоної армії. Арештований в липні 1943 року за співпрацю з радянськими партизанами. Розстріляний восени 1943 року.

Клопотович  – поляк. Директор банку із Костополя. Арештований восени 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Коваленко Андрій – українець. Лікар  м. Рівного. Арештований 16 липня 1943 року по підозрінню в співучасті з ОУН. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Козак Варвара Карпівна – українка, жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Козак Галина Лукашівна – 1925 р.н., українка,жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Козак Ліда Лукашівна – 1923 р.н., українка, жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

 Козак Лукаш Маркович – 1897 р.н., українець, житель села Малий Олексин Рівненського району. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Козак Микола Маркович – 1900 р.н., українець, житель села Малий Олексин Рівненського району. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Козак Микола Миколайович – 1921 р.н., українець. Житель села Малий Олексин Рівненського району. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Козак Олена Лукашівна – 1928 р.н., українка. Жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Козак Христина Степанівна – 1900 р.н.,українка. Жителька села Малий Олексин Рівненського району. Арештована 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Колесник Петро Якович, 1888 р.н., українець. Житель міста Рівного, головний редактор часопису «Український хлібороб». Арештований в листопаді 1943 р. як заручник за викрадення М.Кузнєцовим генерала Ільгена. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Кононенко Харитя – 1900 р.н., українка, народилась на Полтавщині. Вищу освіту здобула в Чехословаччині. Доктор економіки. Активна діячка українського національно-визвольного руху. Співзасновниця Союзу Українок Канади. Організатор жіночих об’єднань у Галичині, на Волині, на Холмщині. З 1941 року діяла у Рівному. Організувала спільно з Л. Ступницьким Український  Червоний Хрест. За її співучастю було врятовано декілька тисяч військовополонених з рівненських концтаборів. Арештована 16 липня 1943 року. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Конончук Леонід Андрійович – 1922 р. н., українець, бухгалтер, житель м. Здолбунова. Підпільник ОУН. Арештований восени 1943 року. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Крижовець Сергій Павлович – 1912 р.н., українець, директор школи села Городок Рівненського району. Арештований за антифашистську діяльність 16 липня 1943 року. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Кузьминець Марія – українка. Дружина співробітника української поліції. Арештована восени 1943 року. Розстріляна восени 1943 року.

Кузьминець Нестор – українець, співробітник української поліції. Арештований восени 1943 року за співпрацю з ОУН-УПА. Розстріляний восени 1943 року.

Курганов Борис – житель міста Рівного. Актор місцевого театру. Арештований 16 липня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Куцевич Ніна Матвіївна – 1912 р.н., українка, жителька с. Клевань Рівненського району. Активна діячка ОУН. Зв’язкова УПА. Арештована в червні 1943 року. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Куцевич Ольга Матвіївна – 1910 р.н., українка, вчителька села Клевань Рівненського району. Зв’язкова УПА. Арештована в червні 1943 року. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Кучерук Антін – співпрацівник рівненського видавництва «Волинь». Арештований восени 1943 року як заручник за атентат, здійснений М.Кузнєцовим. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Кушнір Сергій – українець. Житель села Малий Олексин. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Лаврук Павло Варлаамович – 1922 р.н., українець, житель села Гориньград кол. Тучинського району. Підпільник ОУН. Арештований восени 1943 року. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Лащук Пилип – 1895 р.н., українець, вчитель села Липки Гощанського району. Арештований восени 1943 року за співучасть з ОУН-УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Легкий Володимир – українець. В’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Лук’янчук Панфіл Тихонович – 1907 р.н., українець, лісник, житель села Спасів Здолбунівського району. Підпільник ОУН. Арештований в лютому 1943 року. Розстріляний 14 травня 1943 року.

Луцик Адам Степанович – 1980 р.н., українець. Житель села Антонівка Березнівського району. Арештований в січні 1944 року під час облави в Рівному. Розстріляний в січні 1944 року.

Луць Іван Іванович – член підпільної  більшовицької організації в місті Рівному. Арештований восени 1943 року.Страчений прилюдно в центрі міста восени 1943 року.

Малюжинський Микола Олександрович – 1903 р.н., українець. Священик Луцької православної консисторії. Арештований 16 липня 1943 року за співпрацю з ОУН-УПА. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Мартинюк Галина Павлівна – 1903 р.н., українка, дружина відомого в Рівному власника української книгарні. Арештована в жовтні 1943 року замість чоловіка. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Мартинюк Тамара Андріївна – 1926 р.н., українка, учениця, дочка відомого в Рівному власника української книгарні. Арештована в жовтні 1943 року замість батька. Разом з мамою розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Мартинюк Ніна – українка. Дружина священика із села Синьова Гощанського району. Розстріляна восени 1943 року.

Марчук Андрій Іванович – 1922 р.н., українець, житель села Верхів Острозького району. Вояк УПА. Арештований влітку 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Матронич Льова – в’язень рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Мисечко Володимир Корнійович – українець, православний священик з м. Рівного, член Управління УАПЦ. Арештований 16 липня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Мисечко Олександр Корнійович – 1912 р.н., українець, інженер, житель міста Сарни, активний діяч ОУН-УПА. Арештований 16 липня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Могильницький – українець, інженер, житель села Шпанів Рівненського району. Розстріляний восени 1943 року.

Музичук Марія Федотівна – 1918 р.н., українка, вчителька з Корецького району. Активістка ОУН. Арештована 16 липня 1943 року. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Музичук Федір Йосипович – 1913 р.н., українець, вчитель з Корецького  району. Активіст ОУН. Арештований 16 липня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Мукосій Дмитро Архипович – 1920 р.н., українець, активний діяч ОУН. Арештований в березні 1943 року. Розстріляний в квітні 1943 року.

Мусійчук  Дем’ян – 1918 р.н., українець, житель села Глинки Рівненського району. Арештований 12 січня 1944 року під час облави в м. Рівному. Розстріляний в січні 1944 року.

Нагула Іван Іванович – 1906 р.н., українець, житель села Кунин Здолбунівського району. Арештований в лютому 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 14 травня 1943 року.

Оксенчук  Гаврило  – 1902 р.н., українець, житель села Заріцьк Рівненського району. Арештований влітку 1943 року під час облави в місті Рівному. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Осик Тиміш – 1904 р.н., українець, житель села Кунин Здолбунівського району. Арештований в лютому 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 14 травня 1943 року.

Параскева – українка, селянка з Костопільського району. Матір двох вояків УПА. Заарештована влітку 1943 року в лісі, коли несла їжу синам. В тюрмі збожеволіла. Кинулась на охоронця-власівця, котрий вистрілив у неї.

Перебийніс Володимир Кирилович – 1889 р.н., українець, священик УАПЦ. Арештований 10 червня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Перебийніс Карпо Кирилович – 1899 р.н.,українець,вчитель з міста Рівного. Арештований 16 липня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Пінкевич Олександр – українець. Священик УАПЦ з Дубровиці. Арештований влітку 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Полетика (Політика)Михайло Кузьмич – 1914 р.н., українець, селянин. Арештований під час облави в м. Острозі влітку 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Помазанська Катерина – 1918 р.н., українка, директор школи с. Колоденка Рівненського району. Арештована у вересні 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Примак Олександр – в’язень Рівненської тюрми, розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Примаков Петро – в’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року .

Ревуцький Марко Олександрович – 1908 р.н., українець, шофер, житель міста Рівного, член підпільної організації, що співпрацювала з партизанським загоном Д.Медведєва. Арештований в жовтні 1943 року. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Рудий Трохим – прибл. 30 років, українець, житель села Дермань Здолбунівського району. В’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Сагайдаківський М. – православний священик із села Новоставці Гощанського району. Арештований 16 липня 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Садовник Василь Степанович – українець, житель села Малий Олексин. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Садовник Іван Степанович – українець, житель села Малий Олексин Рівненського району. Арештований 14 листопада 1943 року за співпрацю  з УПА. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Самчук  Мануїл Лукашевич – 1903 р.н., українець, бухгалтер ССТ с. Квасилів  Здолбунівського району. Арештований у грудні 1943 року. Розстріляний у грудні 1943 року.

Соя Петро Петрович – 1917 р.н., українець, столяр, житель Дубровиці. Вояк УПА. Арештований в кінці 1943 року. Розстріляний у листопаді-грудні 1943 року.

Соя  Степан Петрович – 1919 р.н., українець, столяр, житель Дубровиці. Вояк УПА. Арештований у кінці 1943 року. Розстріляний у листопаді-грудні 1943 року. В 1944 році сестра братів Петра і Степана Соїв була арештована НКВС за співучасть з УПА і опинилась в камері Рівненської тюрми, де на стіні прочитала напис: «Ми, Сої, Степан і Петро умираємо за Україну».

Стецюк – прибл. 1907 р.н., українець, гайовий села Вілія Острозького району. Арештований під час облави в м. Острозі влітку 1943 року. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Трофимчук Рая – українка, дочка вчителя із Дерманя Здолбунівського району. Зв’язкова  УПА. Арештована в липні 1943  року. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Федорук Марія – українка, селянка з Ковельського району. Мати двох дітей. Арештована восени 1943 року як дружина вояка УПА. Розстріляна 19 листопада 1943 року.

Хаїнський Олександр – українець, в’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Хижняк Федір – українець, в’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Хом’як Афанасій (Опанас) – українець, в’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Целюк Юхим Антонович – 1905 р.н., українець, швець, житель міста Рівного. Арештований у жовтні 1943 року. Розстріляний 19 листопада 1943 року.

Шавронський Михайло – священик села Дермань  Здолбунівського району. Арештований в м. Острозі під час облави в липні 1943 року. Розстріляний 17 серпня 1943 року.

Шандалюк Сидір – українець. В’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Шкурко Федір – член підпільної більшовицької організації міста Рівного. Арештований восени 1943 року. Страчений прилюдно в центрі міста.

Шмачук Петро – в’язень Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Якимчук І. – українка, жителька міста Крем’янця, дружина редактора-художника газети «Кременецькі вісті». Заарештована замість чоловіка. Переведена в Рівненську тюрму. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Янковська Ірина (можливо Янківська Ярина) – українка, жителька міста Рівного, актриса місцевого театру. Арештована 16 липня 1943 року. Розстріляна 15 жовтня 1943 року.

Янкевич Альфіній – поляк, в’язень  Рівненської тюрми. Розстріляний 15 жовтня 1943 року.

Мартиролог підготував доцент УІІВГ Йосип Пацула

Опубліковано в рівненській газеті «Сім днів», 27 вересня-3 жовтня 1994 р.


 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   1647