Активний громадський діяч, активіст, майданівець Василь Цинко поклав

своє життя на боротьбу за справедливість. Вже більше року він

добивається встановлення справедливих тарифів для населення. Як

наслідок – маємо безпрецедентний позов на прем’єр-міністра Арсеній

Яценюка. Як проходить боротьба поцікавився наш кореспондент

безпосередньо у Василя Цинка.

- Ви чітко висловлюєте свою чітку позицію стосовно тарифної

політики уряду Яценюка. Ви подавали неодноразово в суд на прем’єр-

міністра. Чому ви це зробили?

- 27 жовтня минулого року я подав позовну заяву до Київського

печерського суду. У ній було наступне. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк

своєю діяльністю стосовно підвищення цін на тарифи порушив 3 статті

закону України «Про житлово-комунальні послуги» і 5 статей Конституції

України. У цих статтях говориться про те, що ні Президент ні прем’єр-

міністр не можуть впроваджувати ні закони ні укази, якщо вони

занижують життєвий рівень людей. Підвищивши тарифи у 2-3 рази, а за

газ у 10 разів, нас поставили у дуже скрутне становище. І в мене, як

звичайного громадянина виникло кілька питань. Перше, чому попередня

влада 2 роки тому коли брала по 72 копійки за 1 метр кубічний газу

справлялася із поставленими завданнями, і ніяких проблем не було. І

коштів вистачало для розвитку галузі і заборгованостей не було. Тут

приходить нова, «майданівська» влада і піднімає тарифи у 10 разів.

Нас обманювали тим, що газ буде купуватися по 500 доларів і нам

потрібно затягувати паски. Такими заявами налякали і люди повірили, але

обман дуже скоро відкрився. І що виходить, попередники грабували тихо,

а тарифи на ЖКП за роки не підвищували. Нинішні посадовці грабують

народ відкрито.

Друге питання – немає прозорості нарахування цін за ті ж комунальні

послуги. Можливо б і 10 грн за газ платити потрібно, але ж ніде не

пояснюється як робиться ціноутворення. Немає контакту зі звичайними

споживачами. Не може бути так, що вчора за «папірєдніків» грошей

вистачало, а тепер все одразу стало погано. Ну не може так бути. Ну, ще в

2, в 3 рази піднімати ціни на газ і що це потрібно то можна повірити. Але

не в 10 разів. За електроенергію та інші послуги я взагалі мовчу. Це

розказувати можна дуже довго. От того і подав до суду, бо хочу банальної

справедливості, і не хочу, щоб людей мали за бидло.

- На якій стадії ваша боротьба за правду зараз?

- Щоб уявити всю картину розпочну з вже згаданого київського

Печерського суду. Там у розгляді позовної заяви мені відмовили і

направили до окружного адміністративного суду міста Рівне. Тут теж

відмовили і рекомендували звернутися до Київського окружного

адміністративного суду. І там відмовили. Наступним кроком був вищий

Адміністративний суд України. Знову відмова. І останнє, це 29 вересня

цього року я направив чергову позовну заяву до Окружного

адміністративного суду міста Києва. Кілька днів тому я отримав лист. Він

не такий як від попередніх чотирьох інстанцій. Зміст наступний. Мене

поросили внести зміни до позовної заяви. Потрібно точніше

сформулювати хто буде відповідати перед судом - Кабмін чи на Арсеній

Яценюк. Звичайно відповідати повинна перша особа і тому питання

ставитимуться саме до прем’єр-міністра.

Чому саме він? Та все просто. Вже давно з телеекранів говорять

стосовно завищенних цін на комунальні послуги. Саме Яценюк

запропонував найняти кілька аудиторських фірм, які повинні були

вивчити питання завищення. І що цікаво, навіть ці фірми, проплачені

прем’єром сказали, що ціни дійсно завищені на 30 %. Що з цією

інформацією зробила влада? А нічого. І я сподіваюсь, що суд таке почне

розгляд моєї заяви і ми таки доб’ємося справедливості.

- Яких результатів очікуєте від своєї діяльності?

- Я хочу, щоб Яценюк відмінив незаконно завищені тарифи. У моїх

позовних заявах все розписано. Під кожною порушеною статтею закону

та Конституції іде повне обґрунтування. Тож суду практично і роботи не

лишається. Тільки прийняти рішення. Якщо ніяких змін не буде, то я і

далі працюватиму над цим питанням і таки доведу справу до кінця.

Можливо якісь ще альтернативні методи будемо задіювати.

В мене люди питають, як це я насмілився подавати до суду на

прем’єра. Ну а що ж залишається робити. Я і на Всеукраїнському Віче у

Києві ці питання піднімав. І неодноразово у ЗМІ говорив про зловживання

владою. У відповідь на мене почали тиснути.

- Як саме тиснути чи переслідувати?

- Не так давно, 21 липня закінчився суд. Підняли справу 20-річної

давності. Мені «шили», що я у 1995 році незаконно створив громадську

організацію «Садівничо-огородній кооператив «Калина». При його

створенні було два документи – протокол установчих зборів і заява на

реєстрацію. І прокуратура ніби назбирала доказів, що я все це зробив

незаконно.

Я не можу зрозуміти де кримінал. Коли подавалися документи, то де я

не поставив кому чи якось неправильно підготував папери служба

реєстрації їх би не прийняла змусила би виправити помилки. Там є

юристи які все ретельно перевіряли і перевіряють. То як це розуміти, 20

років все було добре, а тут раптом все помінялось? Я міг помилитися, всі

ми люди, але чому ж держреєстр пропустив ці документи тоді. Зрозуміло,

що ніякої помилки там не було, а просто поступила команда з центру

мене посадити і крапка.

Правоохоронці відрили кримінальну справу, в очі мене не бачивши. Я

пройшов два допити. Особливо другий не допит, а знущання! Потім я

пережив мікроінсульт. Це вже не перший в моєму житі. Я лікувався теж

дуже таємно і швидкими темпами. Ні міліція, ніхто не знав що зі мною

сталось. Вирішили про це мовчати аби не накликати ще більшої біди

- На виборах в кінці жовтня ви балотувались на посаду

міського голови Рівного. Які у вас були цілі?

- Міліонів коштів на виборах в мене не було. Я йшов аби

поспілкуватися з людьми і почути голос народу. Багато розпитував чи

потрібна громадянам моя робота. Також в рівнян питав поради в якому

напрямку далі спрямовувати свою діяльність. З цим завдянням я

справився, і як виявилось, що нині саме питання завищених тарифів є

питанням номер один, яке турбує людей.

Під час однієї із зустрічей з містянами одна жінка до мене підійшла

обняла і почала плакати. В неї трійко дітей і вона вже зараз не може

сплачувати великі рахунки і тому попросила допомоги. Я все що міг те

зробив. Навіть і до нашого губернатора Чугуннікова звертався, щоб він

це питання вирішив, але нічого не змінилось. Всерівно потрібно не

здаватись і далі працювати і допомагати. Після спілкування з сотнями

людей висновок я зробив один – моя робота не є марною. І своє життя та

здоров’я я кладу не даремно. Завжди працював заради людей і міняти

свою позицію не планую.