Іра тримала в руках чуже немовля і не зважала на перехожих. Вона сиділа на бруківці, на картонній коробці. І бачила тільки черевики перехожих. Зовсім не відчувала ваги дитини, яка спала в неї на колінах. Дівчина поняття не мала, що це за малюк, чий в

Даринка була невеличка на зріст. Як не намагалася на фізкультурі потрапити у стрій поближче до середини, усе ж учитель визначив їй місце – третє скраю. Та це ще не вся біда. Справжня катастрофа була в тому, що Даринка, яка добре вчилася й мала успішн

Добратися до села із районного центру під вечір виявилося непросто: усі маршрутні автобуси вже відкурсували. Отож доводилося сподіватися лише на попутний транспорт. На зупинці у цю пізню пору також нікого не було. Та вже за мить підійшла літня жінка

Люди приходять у цей світ маленьким створіннячком Божим, милими янголятами. Вони безгрішні, беззахисні, благословенні Богом на життя та на любов батьків. Маленьке, воно горнеться до мами, тата, а як виросте – піддається різним впливам. Добре, коли по

Сотник, сивочолий кремезний чоловік, хрипким голосом вигукнув: – Слава Україні! – Героям слава!!! – рознеслося гучноголосно в унісон – по всьому кутку величезної площі. І цей вигук був такий потужний, що, здавалося, торкнувся небес і довів братнє