Василь Цинко: «Уряд Яценюка відкрито грабує українців»
Активний громадський діяч, активіст, майданівець Василь Цинко поклав
своє життя на боротьбу за справедливість. Вже більше року він
добивається встановлення справедливих тарифів для населення. Як
наслідок – маємо безпрецедентний позов на прем’єр-міністра Арсеній
Яценюка. Як проходить боротьба поцікавився наш кореспондент
безпосередньо у Василя Цинка.
– Ви чітко висловлюєте свою чітку позицію стосовно тарифної
політики уряду Яценюка. Ви подавали неодноразово в суд на прем’єр-
міністра. Чому ви це зробили?
– 27 жовтня минулого року я подав позовну заяву до Київського
печерського суду. У ній було наступне. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк
своєю діяльністю стосовно підвищення цін на тарифи порушив 3 статті
закону України «Про житлово-комунальні послуги» і 5 статей Конституції
України. У цих статтях говориться про те, що ні Президент ні прем’єр-
міністр не можуть впроваджувати ні закони ні укази, якщо вони
занижують життєвий рівень людей. Підвищивши тарифи у 2-3 рази, а за
газ у 10 разів, нас поставили у дуже скрутне становище. І в мене, як
звичайного громадянина виникло кілька питань. Перше, чому попередня
влада 2 роки тому коли брала по 72 копійки за 1 метр кубічний газу
справлялася із поставленими завданнями, і ніяких проблем не було. І
коштів вистачало для розвитку галузі і заборгованостей не було. Тут
приходить нова, «майданівська» влада і піднімає тарифи у 10 разів.
Нас обманювали тим, що газ буде купуватися по 500 доларів і нам
потрібно затягувати паски. Такими заявами налякали і люди повірили, але
обман дуже скоро відкрився. І що виходить, попередники грабували тихо,
а тарифи на ЖКП за роки не підвищували. Нинішні посадовці грабують
народ відкрито.
Друге питання – немає прозорості нарахування цін за ті ж комунальні
послуги. Можливо б і 10 грн за газ платити потрібно, але ж ніде не
пояснюється як робиться ціноутворення. Немає контакту зі звичайними
споживачами. Не може бути так, що вчора за «папірєдніків» грошей
вистачало, а тепер все одразу стало погано. Ну не може так бути. Ну, ще в
2, в 3 рази піднімати ціни на газ і що це потрібно то можна повірити. Але
не в 10 разів. За електроенергію та інші послуги я взагалі мовчу. Це
розказувати можна дуже довго. От того і подав до суду, бо хочу банальної
справедливості, і не хочу, щоб людей мали за бидло.
– На якій стадії ваша боротьба за правду зараз?
– Щоб уявити всю картину розпочну з вже згаданого київського
Печерського суду. Там у розгляді позовної заяви мені відмовили і
направили до окружного адміністративного суду міста Рівне. Тут теж
відмовили і рекомендували звернутися до Київського окружного
адміністративного суду. І там відмовили. Наступним кроком був вищий
Адміністративний суд України. Знову відмова. І останнє, це 29 вересня
цього року я направив чергову позовну заяву до Окружного
адміністративного суду міста Києва. Кілька днів тому я отримав лист. Він
не такий як від попередніх чотирьох інстанцій. Зміст наступний. Мене
поросили внести зміни до позовної заяви. Потрібно точніше
сформулювати хто буде відповідати перед судом – Кабмін чи на Арсеній
Яценюк. Звичайно відповідати повинна перша особа і тому питання
ставитимуться саме до прем’єр-міністра.
Чому саме він? Та все просто. Вже давно з телеекранів говорять
стосовно завищенних цін на комунальні послуги. Саме Яценюк
запропонував найняти кілька аудиторських фірм, які повинні були
вивчити питання завищення. І що цікаво, навіть ці фірми, проплачені
прем’єром сказали, що ціни дійсно завищені на 30 %. Що з цією
інформацією зробила влада? А нічого. І я сподіваюсь, що суд таке почне
розгляд моєї заяви і ми таки доб’ємося справедливості.
– Яких результатів очікуєте від своєї діяльності?
– Я хочу, щоб Яценюк відмінив незаконно завищені тарифи. У моїх
позовних заявах все розписано. Під кожною порушеною статтею закону
та Конституції іде повне обґрунтування. Тож суду практично і роботи не
лишається. Тільки прийняти рішення. Якщо ніяких змін не буде, то я і
далі працюватиму над цим питанням і таки доведу справу до кінця.
Можливо якісь ще альтернативні методи будемо задіювати.
В мене люди питають, як це я насмілився подавати до суду на
прем’єра. Ну а що ж залишається робити. Я і на Всеукраїнському Віче у
Києві ці питання піднімав. І неодноразово у ЗМІ говорив про зловживання
владою. У відповідь на мене почали тиснути.
– Як саме тиснути чи переслідувати?
– Не так давно, 21 липня закінчився суд. Підняли справу 20-річної
давності. Мені «шили», що я у 1995 році незаконно створив громадську
організацію «Садівничо-огородній кооператив «Калина». При його
створенні було два документи – протокол установчих зборів і заява на
реєстрацію. І прокуратура ніби назбирала доказів, що я все це зробив
незаконно.
Я не можу зрозуміти де кримінал. Коли подавалися документи, то де я
не поставив кому чи якось неправильно підготував папери служба
реєстрації їх би не прийняла змусила би виправити помилки. Там є
юристи які все ретельно перевіряли і перевіряють. То як це розуміти, 20
років все було добре, а тут раптом все помінялось? Я міг помилитися, всі
ми люди, але чому ж держреєстр пропустив ці документи тоді. Зрозуміло,
що ніякої помилки там не було, а просто поступила команда з центру
мене посадити і крапка.
Правоохоронці відрили кримінальну справу, в очі мене не бачивши. Я
пройшов два допити. Особливо другий не допит, а знущання! Потім я
пережив мікроінсульт. Це вже не перший в моєму житі. Я лікувався теж
дуже таємно і швидкими темпами. Ні міліція, ніхто не знав що зі мною
сталось. Вирішили про це мовчати аби не накликати ще більшої біди
– На виборах в кінці жовтня ви балотувались на посаду
міського голови Рівного. Які у вас були цілі?
– Міліонів коштів на виборах в мене не було. Я йшов аби
поспілкуватися з людьми і почути голос народу. Багато розпитував чи
потрібна громадянам моя робота. Також в рівнян питав поради в якому
напрямку далі спрямовувати свою діяльність. З цим завдянням я
справився, і як виявилось, що нині саме питання завищених тарифів є
питанням номер один, яке турбує людей.
Під час однієї із зустрічей з містянами одна жінка до мене підійшла
обняла і почала плакати. В неї трійко дітей і вона вже зараз не може
сплачувати великі рахунки і тому попросила допомоги. Я все що міг те
зробив. Навіть і до нашого губернатора Чугуннікова звертався, щоб він
це питання вирішив, але нічого не змінилось. Всерівно потрібно не
здаватись і далі працювати і допомагати. Після спілкування з сотнями
людей висновок я зробив один – моя робота не є марною. І своє життя та
здоров’я я кладу не даремно. Завжди працював заради людей і міняти
свою позицію не планую.