У сесійній залі на початку 14 сесії Рівненської міської ради, що відбулася сьогодні, 15 червня, рядочком під стіною якісь люди розгорнули плакати з надписами: «Рівне – це Європа. В Європу без безхатченків!» та іншими подібного змісту. Це мешканці гуртожитку, що по вулиці Дворецькій, 184. Житло це донедавна вважалося відомчим і перебувало на балансі ПСП «Волинь».

Представники шістнадцяти родин, які мешкають у будівлі гуртожитку, прийшли просити, щоб їхній гуртожиток був узятий на баланс міста. Давно цього хотіли, проте на перепоні було підприємство, яке не давало на це дозволу й тримало людей у підвішеному стані.

Фото автора

– Гуртожиток, який знаходиться на вулиці Дворецькій, 184 – відомчий, знаходиться на балансі ПСП “Волинь”. Тому ми не можемо приватизувати власні помешкання. Хоч заробили їх тяжкою працею. Помешкання ці невеликі, але дорогі для нас, бо іншого житла ми просто не маємо. Там живуть наші діти і вже у багатьох навіть онуки. Просимо вас прийняти наш будинок на баланс міста, щоб ми могли приватизувати наші квартири. Керівництво ПСП “Волинь” тепер вже не заперечує, – розповідає представниця від мешканців гуртожитка пані Раїса.

Мешканці гуртожитку переконані, що коли місто візьме їх під своє крило, то це стане гарантією того, що вони не втратять своїх осель, в яких прожили від 15 до 30 років.

Половина мешканців гуртожитку пенсійного віку й жодних перспектив придбати щось інше у них немає. Бо і зарплатня і пенсія у цих людей мінімальні.

Міський голова Володимир Хомко, який вів сесію, не став вислуховувати і так зрозуміле питання до кінця, а зразу ж дав розпорядження підготувати відповідний проект рішення і на наступній сесії 3-го липня депутати за нього проголосують. Ще дав доручення написати звернення до ПСП «Волинь», в якому повідомити, що міська рада готова прийняти цей гуртожиток на баланс.

– Якщо підприємство і справді не проти та погодиться  – питання буде вирішене без проблем, – сказав міський голова, додавши, що питання це просте й типове, бо таких гуртожитків багато і у разі, коли не чинить перепон попередній власник, питання вирішується легко.

Тому йому й невтямки, задля чого було цим немолодим людям організовувати в сесійній залі масовку з плакатами? Адже могли б прислати свого представника до міського голови в будь-який день, підготували б відповідні папери і питання вирішилося б. Свій висновок з цього приводу мер, не втримавшись, озвучив на публіку:

– Прийшов Бляшин, щоб показати, що ніхто більше дбає про людей, а тільки він, та й підбурив людей, щоб вони прийшли у сесійну залу, а собі на цьому пропіаритись. Прийшли б до мене і все зробили б. У нас не один такий гуртожиток. Більшість таких вже місту віддали.

Та сама пані Раїса, що виступала від громади, намагалася опального депутата Миколу Бляшина з фракції  «Самопоміч» захистити:

– Ми самі звернулися до Миколи Степановича, – доводила жінка.

Проте для Володимира Хомка, як, власне, і для багатьох присутніх, такий «захист» – прозвучав непереконливо. 

– Що ви говорите? Для політика – все піар, окрім некролога! – відповів  афоризмом міський голова і зав’язав цю тему.

Люди з плакатами пішли по домівках, а сесія приступила до розгляду інших питань.