До такого висновку прийшов наш земляк, лікар-реабілітолог-інформотерапевт Ігор Огородник родом з Мізоча через власний життєвий і професійний досвід.

Живе і працює пан Ігор у Варшаві, у Центрі натуральної медицини «Trea». Це інтерв’ю мені вдалося записати під час одного з його приїздів до Рівного.

Ігор Огородник. Фото, надане інтерв'юером

• Ігорю, я знаю, що ти займаєшся альтернативною медициною, а, власне, інформаційною. Розкажи, як так сталося, що ти, офіцер запасу, прийшов до цього?
• Я переконаний, що не випадково. У цьому є певна закономірність. Чимало людей приходить в медицину працювати через неможливість вирішити проблеми свої власні чи когось із родичів методами загальноприйнятого лікування.Так сталося і зі мною. Після чотирьох років безуспішного лікування виразки дванадцятипалої кишки. Коли нарешті розібрався в причині хвороби власноруч, почав змінювати себе і своє життя, то за рік забув, що така хвороба у мене навіть була.
• У чому, на твою думку, суть, або філософія інформаційної медицини і як треба боротися з хворобами?
• З хворобою боротися не треба. Її, скоріше, треба зрозуміти. Збагнути, чому вона прийшла, що хоче тобі сказати. Мене, як фахівця, не цікавить власне хвороба, як така. Мене цікавить лише її причина. І в цьому я намагаюся розібратися, спілкуючись з людиною, діагностуючи її. Наш організм – це потужна самовідновлююча й саморегулююча система. Поки внутрішня рівновага не зазнала глибоких порушень від впливу зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів – організм справляється сам. Коли ж тривалий час ми його надмірно перевантажуємо (погані звички, об’їдання, надмірні емоції, постійні стреси, депресивні думки, електромагнітний вплив і т.д.), тоді неминуче порушується правильний енергоінформаційний обмін між органами та системами, що призводить до нейроендокринного дисбалансу і в свою чергу до порушення обміну речовин і накопичення ендотоксинів. А це вже самоотруєння, наслідком якого є синдром хронічної втоми, депресія, алергічні прояви і ще маса різних симптомів. Моє завдання полягає в тому, щоб визначити програму детоксикації, а відтак знищити і вивести паразитів і наповнити організм тими вітамінами, мікроелементами та амінокислотами, у яких на даний момент є нагальна потреба. Це на фізичному рівні. А філософія, до якої я прийшов і якою керуюся, це переконання в тому, що біосистема, якою є кожен з нас, обов’язково має бути відкрита для обміну інформацією із навколишнім середовищем. Коли вона закривається, середовище вже нічим цій системі допомогти не може. Зачинившись сам на сам у світі власних проблем людина сама себе запрограмовує на негатив, який непомітно розпочинає свою руйнівну дію на рівні фізичного тіла. А з другого боку, перенасичення інформацією, особливо негативною, важкою, призводить до втоми, виснаження. Тому варто бодай один день у тиждень ізолювати себе від руйнівної інформації телебачення, інтернету та газет, навіть відійти від звичного людського оточення та побути на природі, бажано на самоті. Тоді, як кажуть, усе стане на свої місця: структуруючий інформаційний обмін відбудеться автоматично.
• А як щодо наших непроханих гостей? Іноді ж просто схопиш якийсь вірус у тролейбусі і вже маєш грип.
•  Вірус – не біологічна субстанція, як ми звикли вважати, а інформаційна. Хоча він і складається із набору молекул, але може діяти тільки в живому організмі, впливаючи на ДНК чи РНК наших клітин, тобто змінюючи їх інформаційний код. Віруса речовиною не знищиш. Всі противірусні препарати – це імуностимулюючі або загальнозміцнюючі засоби. Єдине, що може боротись з вірусом – це наша імунна система, яка саме для цього і призначена. Але пригнічена стресами, екологічними та внутрішніми токсинами, а також паразитами вона вже не може в повній мірі виконувати свої функції. Поступово в нашому тілі з’являється все більше непроханих гостей, викликаючи величезний ряд гострих та хронічних хвороб, з якими гордо та мужньо бореться наша медицина…
• Отже, на твоє переконання, подолати хворобу, і підняти на належний рівень імунітет можна без вживання будь-яких ліків?Але ж ти даєш своїм хворим певні пігулки?
• Ці, як ти кажеш, пігулки не є пігулками по-суті. Тут нема жодної хімії. Це інформативно запрограмовані та індивідуально підібрані гомеопатичні засоби, які діють дуже ефективно. В цьому я переконався і це підтвердить кожен з моїх пацієнтів. А щодо імунної системи, то ми ж, зазвичай, як це буває при традиційному лікуванні, не даємо їй працювати. Не варто поспішати збивати температуру, адже, коли вонга є, то це ознака того, що імунна система працює, протидіючи агресорам та виробляючи проти них антитіла. Збивши температуру, ми не даємо їй довершити справу до кінця і залишаємо бактерійні та вірусні токсини не спаленими.
• Теоретично все це зрозуміло. Але що ж робити людині, якщо вона справді серйозно захворіла?
• Вийти на причину цієї недуги, зліквідувати її та перепрограмувати себе. Для цього необхідно попрацювати над собою. В основному хвороба – це наслідок психічного чи нервового перевантаження. Я завжди кажу своїм пацієнтам: «Стресів не буває, є тільки наша реакція на ситуацію. Зміни своє відношення до інших, сприймай людей такими як вони є, бо вони мають на це право. Ніхто з нас не є ідеальним, але попри все ми хочемо, щоб усі довкола нас були ідеальними по відношенню до нас. Так вводимо себе в ілюзії, а коли вони в житті не справджуються, це породжує стрес».
• А страх? У нас, українців, є генетичні страхи, закладені історично. Як подолати страх?
• Страх – це також ілюзія. Я раджу всім і сам так роблю: коли щось у житті тебе сильно лякає, йди йому назустріч і страх зникне як примара. Дочці завжди кажу: «Ти маєш право бути на цій землі і цьому світі так само, як ці дерева і зірки на небі. Якщо ти обрала свій шлях, то ніколи нічого не бійся. Живи вільно та йди впевнено». Одного разу приїхала додому вся стривожена. Розповідає, що на її подружку напали невідомі, побили, відібрали сумочку. Добре, що не зґвалтували. «Тату, таке ж може з будь-ким трапитися. І зі мною також?»
• Стали ми розбирати цю ситуацію. Поведінку цієї дівчини. Чому вона стала жертвою? Тому, що сама спровокувала цю ситуацію. Одверто відкритим одягом, поведінкою, зрештою прихованими думками, тими флюїдами, які так і вирували навколо неї. Вона сама і притягнула цю ситуацію. Подібний аналіз не дає страху вкоренитись в нашій підсвідомості. Страху немає місця там, де є усвідомлення, знання! А в цілому варто знати, що страх – дуже руйнівна енергія і коли чогось сильно боїшся, тим, навпаки, неодмінно притягнеш у своє життя те, чого боїшся.
•  А якщо твій сусід раптом прийшов тобі розказати про страшну аварію, або ж поплакатися і на тебе звалюється купа негативної інформації? Що тоді? Відправити його? Не слухати?
• Повір, коли людина наповнена любов’ю, жодна патологічна інформація їй не страшна. Людина тоді цілісна енергетично, всі наші чакри й меридіани працюють, як належить і цей негатив просто спалюється. Коли ти у такому стані, то навіть для людини, яка по суті є енергетичним вампіром, у тебе знайдуться потрібні слова, або найкраще чіткі й конкретні поради, як і що їй робити. Коли ж вона не здатна цього сприймати й змінюватися, то це вже суто її проблема. Кожен з нас сам обирає свою долю й те, що він у ній має і свої проблеми, свої хвороби – все це притягує також сам. Усе, позитивне чи негативне, ми притягуємо своїми думками, тими вібраціями, які ці думки породжують. Це істина, до якої сьогодні потроху приходить увесь світ. Людина – не тільки творіння Боже. Вона ще й і співтворець Господа. Так нас створено. І творче начало в людині відкривається цілком лише тоді, коли вона вільна. Коли вона робить те, що приносить їй радість і відчуває це серцем. Серце – це єдиний наш маяк.
• І у виборі життєвого шляху?
• Безумовно. Треба навчитися слухати себе, власну інтуїцію і легко робити те, що подобається, а відтак приносить радість. У нас виробився неправильний стереотип, що життя важке. Ми ж його самі таким робимо. Людина насправді має жити дуже легко й вільно. Адже те, що тобі подобається, робити легко. Час летить непомітно. До того ж, Бог усе нам дає в руки. Усі необхідні важелі. Просто треба менше чинити спротив тому, що дається тобі від Бога і не боятись помилитись у виборі життєвого шляху, а чітко його візуалізувати (уявляти) та йти до поставленої цілі. (Раджу дуже уважно передивитися фільм «Секрет», навіть законспектувати найважливіші речі). Перепони на життєвому шляху завжди трапляються. Їх нерідко створюють для нас і наші родичі чи друзі, колеги. У них просто інше бачення нашого життя. Нерідко вони мають рацію. Але, слухаючи їх, пам’ятайте: найкраще розібратися в самому собі можете тільки ви. Тільки ви – господар своєї долі і свого життя. Тож ніколи не зраджуйте самому собі і завжди приймайте рішення самостійно.
• Ти стверджуєш, що панацея від усіх недугів – любов. Що таке любов у твоєму розумінні?
• Кажуть, Бог є любов. А ми, люди, є часточками Бога. Ми – його творіння і співтворці Всесвіту. Тож нас так створено, що маємо завжди бути з Творцем, тобто бути в любові. Бо коли не випромінюємо любов, то постає питання: що ж тоді випромінюємо і з ким тоді ми? В такому випадку ми суперечимо своїй, людській, сутності й тим самим прирікаємо себе на знищення. Любов – це те, що поєднує, синтезує, творить, впорядковує, гармонізує. Тобто, все те, що дає життя. Натомість, протилежне любові – роз’єднує, руйнує призводить до хаосу, дисгармонізує. Проаналізуй сама себе і людей з твого оточення і ти знайдеш відповідь на питання, хто у любові і здатен себе розвивати, а хто ні, а, відтак – приречений на самознищення.
•  Виходить, що любов - це не просто почуття?
•  Я б сказав, що любов – це не так почуття, як стан душі. Постійна потреба душі. Перебуваючи в цьому стані, ти любиш все, що тебе оточує. Тож якщо у твоєму житті якась людина розбудила у тобі такий стан душі, то бережи його. Навіть коли ти цю людину більше ніколи не зустрінеш. Вона просто була послана тобі, щоб виконати цю свою місію.
• А щодо любові між чоловіком і жінкою, того, що називають коханням, то просто треба розуміти, що світ дуальний. Єдність двох дуальних протилежностей і гармонійний взаєморозвиток відбувається завдяки цілісності цієї дуальності. Чоловік і жінка мають бути в такій єдності, як Інь і Янь. Любов істинна не може породити страждання. Його породжують людське его, ілюзії та патологічне почуття власності. Ніхто ж не має права привласнювати когось: чиєсь тіло чи душу. Адже ми навіть самі собі не належимо. Ідеально, якщо в одному напрямку йдуть дві вільні особистості і між ними гармонійні стосунки.
• Ігоре, що б ти порадив своїм землякам?
• Намагатися бути цілісними високодуховними особистями. Адже наш життєвий простір багатомірний. Ми живемо начебто на одній землі, нерідко в одному і тому ж населеному пункті, ходимо одними і тими ж вулицями і бачимо одні і ті ж самі речі. Але сприймаємо їх по-різному в залежності від того, ким ми є самі. Наведу показовий приклад. Уяви: стоять на одній і ті й же автобусній зупинці два чоловіки. Один інтелігентний, гарно вдягнутий з букетом троянд. Він очікує на свою дівчину. Неподалік від нього тупцяє бомж. Зненацька з’являється поліцейський. Уяви, якою буде реакція на появу звичайнісінького патрульного у цих двох людей? Абсолютно різна. Молодому чоловікові абсолютно байдуже. Він вільний, нікому нічого не винен і знаходиться на даний момент у своєму закоханому світі. А що той другий, бомж? Він помітно стривожився, очиці забігали, рухи стали неврівноважені. І цього не може не помітити патрульний. Його реакція зрозуміла. Бомж сам притягнув до себе своїм страхом цю ситуацію. Як бачимо: один світ, одна вулиця, один і той же вузенький простір. А у тому просторі такі різні ми. Різні рівні розвитку. Різні шляхи еволюції нашої душі. Різні думки. А відтак і вібрації, які притягують у наше життя ті чи інші ситуації. Тож, щоб підняти рівень своїх вібрацій, а значить – зміцнити імунну систему і поліпшити здоров’я, треба радіти життю і любити це життя усім серцем, усіма фібрами душі. Намагайтеся цьому навчитися, знайдіть гармонію з самим собою, з природою і навколишнім середовищем і ви забудете про хвороби.
• Спасибі за розмову.

.