День пам’яті про депортацію українців провели рівняни родом із Забужжя

День пам’яті про примусове виселення етнічних українців із території Польщі на територію СРСР провели члени громадської організації «Забужжя» біля пам’ятника депортованим холмщакам.

Традиційно саме 9 вересня збираються колишні забужанці та їхні сім’ї на цьому місці, щоб ще раз згадати свій рідний край і жорстоке насильницьке їх вигнання з батьківських домівок. Збираються, щоб помолитись за тих, хто відійшов у кращі світи та ще раз ствердитися у своїй вірі й надії.

Нагадаємо, що 9 вересня 1944 року в Любліні між урядом УРСР та створеним радянською владою польським Комітетом національного визволення було підписано Договір про евакуацію українців з території Польщі.

На практиці відбулося примусове переселення автохтонного населення з етнічних українських територій Закерзоння: Лемківщини, Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя. Протягом 1940-х років депортації українців здійснювалися у декілька етапів. Переселення супроводжувалося пропагандою, психологічним, фізичним тиском та з використанням військ. До 1947 року з цих земель до Радянського Союзу було депортовано понад 480 тис. українців.

Товарними вагонами людей разом із тваринами вивозили переважно у східні та південні області України, відібравши від них будь-які права. Їм обіцяли житло, будинки, в яких жили німецькі колоністи, а натомість кинули на виживання. Домашню живність, яку вони везли з собою, а також реманент у них вилучили та забрали в колгосп. Колишні господарі стали злидарями.

Попри усі бід й поневіряння, ці працьовиті люди зберегли свою національну гордість, свою культуру, своє вміння вижити в найскладніших умовах.

Депортовані українці, спробувавши «обіцяного радянського раю», знову вирушають на захід в надії повернутись у рідні домівки. Доїхавши до західних областей України зупинились, бо кордон вже пройшов Бугом і їх рідні села вже були в іншій країні, в Польщі.

Тисячі депортованих забужанців осіли на Рівненщині і починали знову розбудовувати життя. Цих людей відрізняла особлива працьовитість, вміння господарювати, більшість мали вміння майстрів, швачок, кухарів. Все це допомогло холмщакам вижити і стати на ноги, влитись у тутешню спільноту.

На зібранні біля пам’ятника молились єдино з священиком о. Василем Свято-Софіївської парафії.

Серед виступаючих глибокими і змістовними були слова сказані головою Рівненського суспільно-культурного товариства «Забужжя» Петром Куделею.

День пам’яті депортації українців – це прояв об’єднаної пам’яті і прагнення відновлення історичної справедливості – визнання подій 70-річної давнини не вимушеним переселенням, а примусовою депортацією народу.