Зчинений довкола Міхеїла Саакашвілі ажіотаж розворушив у моїй пам’яті вислів з написаного Антуаном де Сент-Екзюпері «Маленького принца»: «Якщо зірки запалюють, значить це комусь потрібно». 

А й справді, для чого всі ті комедії з перешкоджанням в’їзду в Україну екс-очільника Одеської ОДА, якого Петро Порошенко самочинно позбавив українського громадянства? Всіх «дохлих собак» за гучний інцидент на українсько-польському кордоні, що вкотре зганьбив на весь світ Україну, провладна пропагандистська машина намагається повішати на національно-патріотичні сили.

Жертвою цькування правлячої олігархічної верхівки стали пересічні українці, котрі піднялися на захист навіть не окремо взятої людини, а конституційних прав, яких мають неухильно дотримуватися всі без винятку – від звичайного громадянина до Президента. Втім, у нас усе, як завжди, хочуть звалити з хворої голови на здорову.

Вмисне сконцентрувавши увагу на сутичці активістів з прикордонниками, які загородили дорогу делегації, що супроводжувала Міхеїла Саакашвілі, замовчують передумови виникнення скандалу. Якось на задній план відійшли інсценування владою замінування кордону, залучення нею тітушок, зрив відправки міжнародного потяга, блокування роботи прикордонних пропускних пунктів. Хіба це припустимо у правовому суспільстві? Хто відповідатиме за ці дії, які увінчалися матеріальними і моральними збитками?

Немає логічної відповіді на запитання: чому кишенькові правдолюби через призму скандалу зі Саакашвілі кинулися всілякими зверненнями до влади відстоювати непорушність українських кордонів на заході, натомість як у рот води набрали, коли українські патріоти блокували шляхи контрабанди на межі з окупованими територіями на сході України?

Не будучи юристом, не даватиму правову оцінку перетину кордону Міхеїлом Саакашвілі. Але мене, як громадянина демократичної держави (та, мабуть, не тільки мене), цікавлять питання, на які досі ніхто не дав вичерпних відповідей. Чому, скажімо, Порошенко спершу надав українське громадянство, а потім позбавив його Саакашвілі? Виходь, що в одному з двох випадків Президент вчинив неправомірно. А отже, гарант Конституції, який мав би служити взірцем законослухняності, насправді показує приклад, як можна зневажливо нехтувати Основним Законом України. Врешті-решт, питається, чому Саакашвілі не дають можливість вільно приїхати в Україну і відстоювати своє право в суді?

Єдина відповідь, яка напрошується з огляду на всі ці скандальні події: після Революції гідності в Україні нічого не змінилося. Замість демократичних принципів, як і за Януковича, у нас утверджується тоталітарна система з процвітаючою корупцією, кричущим свавіллям і суцільним беззаконням. Мільйони українців позбавили елементарних прав на працю, здоров’я та гідне життя. При цьому масову міграцію наших співвітчизників за кордон влада лицемірно називає скороченням безробіття, жалюгідні підвищення пенсій – зростанням добробуту людей, розкрадання олігархами виділених на субсидії державних коштів – соціальною підтримкою малозабезпечених. А щоб відволікти увагу знедолених мас від своїх злодіянь, влаштовують скандальні шоу. От і відповідь на запитання, кому потрібні грандіозні політичні видовища.

Анатолій СИДОРУК,

Керівник Рівненської обласної організації Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість»