Як жартує сама пані Людмила, про її життя можна написати роман у трьох томах. Та всі невдачі, розчарування й біль втрати лиш загартували її, навчили цінувати кожну хвилину та жити на повну. Мабуть, через це, сім місяців тому  Людмила Дмитрівна відгукнулась на пропозицію своєї колеги, практичного психолога навчального закладу Алли Леонідівни Ціось, яка запропонувала разом із нею розпочати відвідувати нову художню студію для дорослих Острозької школи мистецтв. І почалося нове життя.

 Її картини сповнені світла та любові. На них оживає море, повняться літнім ароматом квіти, а детально промальовані архітектурні споруди вражають майстерністю руки автора.

Фото Інни Собко

Фото Інни Собко

– Пані Людмило, що Вас підштовхнуло до відвідування художньої студії?

– Я з дитинства захоплювалась живописом. Свого часу я, навіть, хотіла здобути відповідну освіту. Та, на жаль, незаслужено низька оцінка у випускному атестаті перекреслила мою мрію. Звісно, я не полишила своє захоплення малювати, й на початках, навіть у силу професії бібліотекаря, якось щось творила.

Фото Інни Собко

Та, чесно кажучи, до того, як почала відвідувати художню студію, я вже близько тридцять років, як до рук пензля не брала. Тому, я безмежно вдячна директору школи мистецтв Наталії Петрівні Балаушко за таку прекрасну можливість реалізувати те, про що я мріяла все життя. Також я щиро дякую за підтримку моїй не менш творчій сім’ї. Віра в мене коханого чоловіка Анатолія, сина Дмитра, донечки Анастасії, моїх онуків мене завжди надихають.

– Як Вам знову бути ученицею?

– Мені неймовірно пощастило із моїми вчителями Миколою Вікторовичем та Наталією В’ячеславівною Павловськими. Щонеділі ми зустрічаємось на заняттях, де кожен з нас здобуває неоціненний досвід. Я вважаю, що завжди потрібно самовдосконалюватися. А щоб бути в тонусі, ми маємо постійно давати для нашого мозку якісь нові завдання і ніколи не шукати легких шляхів. І, коли на заняттях наші викладачі пропонують написати нову картину, для мене це завжди виклик, з яким я маю обов’язково впоратись.

Фото Інна Собко

– Людмило Дмитрівно, яка Ваша улюблена картина?

– Я дуже люблю усі свої роботи. Нещодавно я намалювала свої улюблені фрукти – сливи. Чомусь, саме вони найбільше припали мені до душі.

– Іноді на заняттях у студії, мої колеги жартують з моєї активності, адже за ці місяці написала близько двадцяти картин. На що я відповідаю, що у свої 61 я маю ще багато всього встигнути, адже у мене є просто безмежна кількість планів. Наразі я малюю на подарунок дуже складну картину. А ще, я дуже хочу створити свою серію «Замки України». Також, я ще не малювала Острог. Й, безперечно, як і кожна творча особистість, мрію про виставку своїх робіт.

Фото Інни Собко

- Дякую за розмову й гарних Вам картин!

Фото Інни Собко

Фото Інни Собко

PS. Людмила Дмитрівна Шевчук має понад 40 років досвіду роботи у бібліотечній справі. Нині працює у книгозбірні Острозької ЗОШ І-ІІІ ст. № 3. Про неї з теплом відгукуються її колеги.

- Людмила Дмитрівна завжди сповнена натхнення та ентузіазму. Її робота ніколи не обмежувалась лише виконанням обов’язків бібліотекаря. Вона із радістю завжди допомагає творчим дітям реалізовувати свій потенціал під час проведення різноманітних шкільних заходів та на заняттях гуртків, – розповідає директор школи Любов Олександрівна Тимчук.