Щороку 3 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з пестицидами. Саме цього дня у 1984 році на пестицидному заводі в Бхопалі (Індія) сталася катастрофа, яка забрала близько 2000 людських життів. У цей день екологи усього світу проводять акції та протести, нагадуючи про забруднення довкілля пестицидами, які акумулюються у довкіллі, в організмах людей та тварин, спричиняючи важкі наслідки.

В Україні агропідприємства використовують пестициди для боротьби з шкідниками при вирощуванні сільльськогосподарської продукції, проте не всі агропідприємства використовують дозволені хімікати, часто потрапляють на поля заборонені до використання або протерміновані, незаконно ввезені. Через відсутність належного за цим контролю, підприємства надмірно і безконтрольно використовують пестициди, що завдають нищівної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Внаслідок використання пестицидів з порушенням природоохоронних та санітарних норм масово гинуть бджоли, кролі, домашня птиця, дикі тварини, знищуються посіви, кущі та дерева. З симптомами хімічного отруєння мешканці звертаються з заявами до медичних закладів та правоохоронних органів про порушення їхніх прав. Дітей, які за літо, здавалось би мали оздоровитися у селах, мешканці вивозять до міст, щоб ті не отруїлися. Життя в окремих населених пунктах, де агропідприємства грубо порушують норми і правила, перетворилося в ад.

Так, лише впродовж 2016-2017 років до правоохоронних органів надійшло 82 заяви від мешканців Рівненщини про порушення правил використання пестицидів агропідприємством Акріс Агро.

Наведемо деякі факти за результатами перевірок державними контролюючими органами агропідприємства «Акріс Агро». Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області  у 2016 році встановлено, що ТОВ «Акріс Агро» проводило свою господарську діяльність із застосуванням пестицидів для обробки сільськогосподарських угідь наземним та авіаційним способом при відсутності необхідних дозвільних документів. Також у підприємства відсутній комплексний план заходів захисту сільськогосподарських культур та населених пунктів, не погоджені з територіальними установами Держпродспоживслужби карти-схеми полів, які підлягають авіаобробці, не наданий санітарний паспорт на право експлуатації постійного аеродрому для виконання авіаційно-хімічних робіт та дозвіл на право експлуатації тимчасового вертодрому, не ведеться необхідна документація з обліку витрат/приходу пестицидів по складу господарства та обліку застосування пестицидів на полях. Встановлено, також, що ТОВ «Акріс Агро» використовувало хімічні препарати, на які не надані свідоцтва про державну реєстрацію, не представлений повний перелік хімічних речовин, які застосовуються для обробки полів. Через виявлені порушення матеріали перевірки передано в Рівненське районне відділення поліції з метою відкриття кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ «Акріс Агро».

За результатами перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області встановлено, що ТОВ «Акріс Агро» використовувало пестицид солцин, який відноситься до ІІ класу небезпечності. У відповідності до п. 2.2. ДСП 8.8.1.2.002-98 «Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності» практичне застосування підприємствами пестицидів I та II класів небезпечності здійснюється за умови постійного контролю СЕС. Проте, підприємство застосовувало даний пестицид безконтрольно, а Держпродспоживслужба не має лабораторії, щоб відслідкувати даний пестицид.

Згідно відповіді ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області  лише у 2016 році на їхню адресу надійшло 16 звернень від жителів області щодо негативного впливу на здоров’я людей забрудненого атмосферного повітря в результаті застосування пестицидів на сільськогосподарських угіддях області. З них 12 звернень стосувалися скарг щодо  ТОВ «Акріс Агро».

На виконання постанови слідчого СВ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області про призначення перевірки від 13.07.2015 року за матеріалами кримінального провадження, Держекоінспекцією у Рівненській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Акріс Агро».

В результаті проведеної перевірки встановлено, що ТОВ «Акріс Агро» не ведеться  облік використання пестицидів і агрохімікатів, а також підприємством не дотримуються правила їх застосування. У 2016 році Держекоінспекцією взагалі не встановлено порушень. У 2017 році перевіркою встановлено аналогічні порушення, що і у 2015 році.

За результатами перевірок складено протоколи, видано приписи щодо усунення виявлених порушень. Проте, Державна екологічна інспекція у Рівненській області не використала усі повноваження у відповідності до Положення про ДЕІ, не провела досліджень, експертизи, не залучила відповідних фахівців інших установ для встановлення хімічних засобів захисту рослин, які використовувало ТОВ «Акріс Агро».

У відповіді Державної авіаційної служби України від 03.10.2016 № 1.19-9935 зазначено, що ТзОВ «Акріс Агро» проводило авіаційно-хімічні роботи без отримання санітарного паспорту на право експлуатації вертодрому та карти-схеми полів із нанесенням санітарно-захисних зон. За порушення вимог п. 5.4. Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів в народному господарстві України, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996 № 382, який зобов’язує командира повітряного судна особисто перевіряти наявність у замовника робіт даних документів, командиру вертольоту, що виконував роботи, винесено сувору догану. Рівненською обласною державною адміністрацією нам надана відповідь про системні порушення законодавства ТОВ «Акріс Агро».

Вищезазначені результати перевірок – це лише підтвердження фактів відсутності необхідних дозвільних документів у підприємства. І ці факти стосуються поводження з отруйними речовинами. Проте жоден контролюючий орган не проводив досліджень води, грунту, повітря, бо не має акредитованих лабораторій та необхідного обладнання. Хоча і Держекоінспекція, і Держпродслужба у відповідності до своїх повноважень зобов’язані були залучити сторонні інститути, лабораторії для проведення таких досліджень та встановлення шкоди, завданої довкіллю.

Протягом двох останніх років мешканці Рівненщини оббивають пороги різних державних органів, у тому числі і правоохоронних, скеровують десятки скарг і заяв про забруднення пестицидами довкілля. Однак до цього часу  громадяни України не домоглися захисту своїх прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Навіть, якщо за фактами забруднення довкілля пестицидами реєструвалися кримінальні провадження, то  на сьогодні вони або закриті, або досі не розслідувані.

Така ситуація є типовою для України. У різних областях агропідприємства використовують безконтрольно пестициди. І саме, бджоли, які є індикаторами чистого довкілля, масово гинуть від забруднення пестицидами впродовж декількох років у різних областях країни. Про не доброосовісне використання агропідприємствами та масову загибель бджіл, отруєння людей на Рівненщині, Черкащині, Івано-Франківщині, Житомирщині, Сумщині, Харківщині засоби масової інформації неодноразово повідомляли у численних сюжетах.

Сільські ради, які отримують десятки звернень, скарг від мешканців про порушення правил використання пестицидів агропідприємствами, не дочекавшись допомоги від державних органів, вдаються до радикальних дій, щоб зупинити це пестицидне свавілля. Так, цього року Великоомелянівська та Дятьковицька сільські ради, що на Рівненщині, які підтримали своїх мешканців і прийняли рішення про заборону авіаційного застосування пестицидів на підпорядкованих їм територіях.

Великоомелянська сільська рада також замовила дослідження проб грунтів на вміст пестицидів у санітарно-захисній зоні, де Акріс Агро вносило пестициди. Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л. І. Медведя МОЗ України було виявлено у ґрунтах залишкові кількості пестицидів імідаклоприду (інсектицид), карбендазиму (фунгіцид), гліфосату (гербіцид). Від дати відбору проб грунту до проведення досліджень пройшло близько двох місяців.

Термін розкладу у грунтах гліфосату 2-4 тижні, імідаклоприду - 14-28 днів, карбендазиму - 6 місяців і концентрація, відповідно, пестицидів, що була виявлена, в період внесення могла бути набагато більшою. Ці речовини були виявлені в санітарно-захисній зоні, де їхнє використання є заборонене і їх апріорі там не мало бути. Імідаклоприд, що виявлений у грунтах санітарно-захисної зони, надзвичайно токсичний для бджіл. Саме від цього пестициду масово гинуть бджоли. Європейська комісія розглядає питання про заборону використання імідаклоприду. У березні 2015 року група експертів Міжнародного агентства з дослідження раку (МАДР) Всесвітньої організації охорони здоров’я дійшла висновку, що застосування гліфосату може сприяти розвитку раку в людини. Наприкінці вересня цього року французький уряд заборонив до 2022 року використання гліфосату – засобу для боротьби з бур'янами. Окрім цього, у французькому уряді планують провести повне дослідження ринку гербіцидів, що використовуються французькими фермерами. Раніше подібну заборону гліфосату схвалили у Німеччині.

Натомісць в Україні вищезазначені пестициди дозволені і державним службовцям профільних міністерств нема до цього діла. Досі залишається невідомою доля шести вантажівок гумконвою з гербіцидами, які у 2015 році потрапили на територію України з Росії. Про ці факти повідомила державна прикордонна служба. Такий пестицид, як ацетохлор вже чотири роки заборонений в Європі, Білорусі, Росії. Куди перемістилися шість вантажівок з невідомим гербіцидом, і що це за речовина – на це питання СБУ відбулася лише відпискою. Хімічні речовини масово уражують території, живі організми, людей. Українців знищують і без війни.

На засіданні Ради ООН з прав людини 7 березня 2017 року міжнародні експерти закликали всі країни до врегулювання поводження з особливо небезпечними пестицидами. Оскільки пестициди є причиною смерті 200 тисяч осіб у світі щорічно, викликають рак, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, гормональні порушення, порушення розвитку і безпліддя. На засіданні наголошено, що країнами, що розвиваються, не забезпечується належний контроль за використанням пестицидів. На превеликий жаль, до таких країн відноситься і наша країна. Агропідприємства, користуючись безконтрольністю та безнаказанністю з боку держави, використовують дешеві, а можливо протерміновані або заборонені пестициди. І від дії цих отруйних речовин не застрахований жоден держслужбовець, не зважаючи на те, яку посаду він займає.

На сьогодні мешканці України залишилися наодинці з забрудненням пестицидами повітря, грунтів, води. Люди шукають порятунку у державних контролюючих та правоохоронних органів. Але на жаль на сьогодні ці органи відбуваються лише відписками. Провідні громадські організації звернулися з зверненням у червні цього року до Президента України про допомогу у вирішенні проблем із безконтрольного використання пестицидів. Проте отримали також відписку і від Президента.

І прикро, що підприємства, які системно вже роками порушують правила використання пестицидів, лобіюються нашими парламентарями, правоохоронцями та державними службовцями. А українці, за податки яких, держслужбовці отримують зарплату, страждають від безконтрольного використання небезпечних хімічних речовин, забруднення ними довкілля та знищення здоров'я.

Статтю надіслав Богдан Лимар