80 років тому сільський лікар з Дубенщини на виклик до пацієнтів літав власним літаком
Автор : Євген Цимбалюк
На тлі нинішньої медичної реформи, яка передбачає вибір пацієнтом достойного лікаря, на розсуд напливла історія з лікарем Святославом Балеєм. Був такий у минулому столітті на теренах Дубенського району й іменем якого, до речі, нинішнього року названо одну з вулиць міста Дубно.
Окрім того, що Святослав Балей відзначався надзвичайним талантом та ерудованістю, що його для лікування обирали сотні-тисячі пацієнтів, що від нього ніколи не озвучувався рахунок за надані послуги, про нього залишився також спогад, що він до своїх «ближніх» підопічних навідувався на власному дорогому автомобілі марки «Крайслер», а до «дальніх» – на власному літаку.
Таким із потьмянілого фото запам’ятався українцям лікар Балей
Пристанищем для лікаря Балея було село Панталія у Дубенському районі. Його клініка розміщалася на краю села. Наразі там – пустовище. Але немає пустоти у людській пам’яті. Перше свідчення цьому – що в Дубні, як уже згадано, цьогоріч одну з вулиць назвали іменем Балея. Загалом це друга його іменна вулиця, бо є ще одна – в польському Кракові, де достойник з Волині завершив свій земний шлях.
Наступне свідчення – спогади про Балея від тих, хто спізнав його поміч і живий досі.
Першою, хто трапилася мені на такому символічно-шанобливому шляху, стала 93-річна Марія Коваль. Операцію їй на апендицит «дохтор», як його називає старожилка, робив ще у 1935 році. Відтоді навіть шраму від операційного ножа не лишилося.
А на одній з вулиць Панталії мені стрілася Катерина Ільницька. Їй років до тридцяти, відтак, здавалося б, селянці намарне знати, хто такий дохтор Балей. Ні ж бо, пані Катерина так яскраво описала його образ та діяння, нібито особисто зналася з ним. А все тому, що Катеринина бабця була пацієнткою лікаря і залишили напрочуд багато спогадів про нього.
Свого часу чимало цікавого матеріалу про дубенського достойника зібрала Тамара Дмитренко, одна з найпроникливіших дослідників історії Дубенського краю.
Для жителя села Панталія Миколи Боняка образ лікаря Балея є особливо пам’ятним – через те, що його батьки були Балеєвими пацієнтами і що славна клініка знаходилася колись на майже тих самих теренах, де нині мешкає пан Микола. – Безумовно, пан Балей був улюбленим лікарем жителів Дубна й околиць, – запевняє пані Тамара, – легенди про нього поширювались насамперед завдяки біднякам, яких він лікував безкоштовно. Був один день на тиждень, коли Балей приймав усіх, хто потребував допомоги, не турбуючись про гонорар. У цей день він працював з ранку до пізньої ночі. Тому вже звечора вулицю і лікарняний двір заповнювали вози з хворими. Різномовний ґвалт тривав доти, поки не від’їжджала остання підвода. Балей не лише оглядав, а й ставив діагнози і безпосередньо лікував. Зачасти також особисто оплачував аптечні рахунки бідняків. А щодо його великих статків, то вони з’явилися завдяки тогочасним «товстосумам», яким дубенчанин врятував здоров’я і життя. Вони не поскупилися ні на автомобіль, ні на літак, розуміючи, можливо, що їх Балей використовуватиме не так для себе, як для порятунку інших. Зрештою¸ так насправді й було. А було й таке – якось Балей робив операцію пацієнтові і потрібно було вставити «механічний суглоб». У наявності таких в клініці не старчило. Відтак треба було привезти зі Львова. В даній ситуації лікар наказав пацієнтові залишатися в «лежачому стані», а сам сів на літак, злітав до Львова і вже через декілька годин доставив необхідний замінник. Святослав Балей попри свою надзвичай милосердну відданість людям пережив й політичні утиски. У 1939 році його ледь не арештували енкаведисти, які з радянською владою прийшли на західноукраїнські землі. А затим «зуб» на нього нагострили нацисти – за те, що рятував євреїв та українців. В тому числі й відомих письменників Олексу Сацюка та Авеніра Коломійця. Зрештою, розуміючи, що розплати не уникнути, Святослав Балей вирішив втікати з Дубна. На той час (середині 40-х років минулого століття ) літака в нього вже не було – впав несправним у болото біля річки Іква. Відтак родина Балеїв скористалася автомобілем. Пристанище знайшли у Польщі. Там і закінчився земний шлях легендарного Святослава Балея наприкінці 50-х років минулого століття. Утім стосовно кінця 50-х років – це лишень припущення, бо останнє десятиріччя лікаря було вкрай втаємниченим. Як і те, де він насправді похований. Попри це реальним є той факт, що і в Польщі визнали талант лікаря Балея, назвавши його іменем вулицю у Кракові. Прикметно також: у Польщі є ще одна вулиця Балея – у самій Варшаві. Але вона на честь Стефана, Святославового брата. Так що маємо подвійне достоїнство Балеїв, поляків за національністю й українців за духом.
|
Джерело: RvNews