Новий 2018-ий... Не знаємо, яким він буде, що принесе нового. Проте у своїх новорічних привітаннях ми з чистим серцем зичимо, як зичили завжди, своїм родичам, друзям, знайомим здоров'я, радості, пшеничного хліба, джерельної води та ніякої біди. І в глибині душі сподіваємося, що так воно й буде.

Хто, коли і кому вперше надіслав привітання з нагоди Нового року та Різдвяних свят? Ніхто не може з упевненістю сказати про це, але переконана, що ті перші побажання несли добро і щастя.

Нещодавно мені до рук потрапив «Письмовник-самоучитель», виданий 1901 року. У ньому подаються зразки  листів на всі випадки життя. Є там і новорічні привітання. Як і колись, так і тепер привітання бувають скупі, в один рядок, а інші, навпаки, поширені, розмаїті. Все залежить від людини, яка надсилає і кому адресується вітання.

Як не дивно, але класики української літератури Леся Українка та Іван Франко обмежувалися коротеньким: «З Новим роком!». А от Василь Стефаник, майстер надзвичайно виразних, а разом з тим стислих новел, любив та вмів привітати близьких серцю людей: «Добра пані! Вінчую Вас щастєм, здоровлєм, аби-сте щасливо зачали і ще краще обпровадили святий вечір. Аби та радість, яку-сте мали від дитини малої, аби вона вся прийшла до Вас на святковий вечір і сіла на Юрчикове деревце, і аби-сте обоє були як діти...».

Не забував, привітати своїх знайомих і Михайло Коцюбинський. У його простеньких новорічних вітаннях побажання так і світяться щирістю і добром: «3 Новим роком, дорогий Михайле Івановичу! Бажаю Вам бути здоровим, розвинути енергію і зробити в 913 щось таке, щоб 912 поблід од заздрощів», «Дорогий пане Володимире! І в Новому, як і в старому році, обіймаю Вас сердечно та так само сердечно бажаю найкращого здоров'я та доброго настрою. Прошу переказати також мої щирі бажання усього найліпшого і пані Вашій та діточкам».

Тож на якусь хвилину забудьте про різні неприємності, зберіть весь оптимізм і привітайте з Новим роком, Різдвяними святами всім своїх близьких. Невеличка листівочка, зігріта теплом вашої душі, сприйметься з щирістю і розтопить крижинки непевності, невіри, несправедливості. Ось як написала про це Ліна Костенко:

Пишіть листи і надсилайте вчасно,

коли їх ждуть далекі адресати,

коли є час, коли немає часу,

і коли навіть ні про що писати.