Лариса Чайка

Лариса Чайка

кореспондент, оглядач

З циклу «Життєві історії». Щасливе Різдво

09.01.2018 13:36   Джерело: RvNews
Автор : Лариса Чайка

Новий рік видався безсніжним, без морозів. «Якось незвично для нашого краю, – роздумувала Надія, – навіть не здається, що зимове свято стукає у двері».

Так-так, саме стукає, але не до неї. Не один Новий рік вона зустрічає у самоті. А хіба думала вона, що так усе складеться. Сумно одному бути на свято. Але, що поробиш? Коли ще працювала, то було набагато краще. Як не як, а колектив. А коли він хороший, то ніби родина. Після виходу на пенсію «і той лад погас», як кажуть у народі. Ось так і живе самотою.

Проте на свято Надія потрошку всього приготувала, міркуючи: «Може хтось зайде. Проте не прийшов ніхто. Вона сіла, повечеряла, увімкнула телевізор і дивилася святковий концерт. Постукала сусідка Віка, забігла запросити Надію до себе на гостини. Проте вона чемно подякувала й відмовилася: «Чого вже мені йти до вас молодих? Дякую, що ти не забуваєш мене, Вікусю. Бажаю вам весело провести час і гарно зустріти Новий рік».

Надія сиділа у кріслі. Хоча за вдачею вона була не з плаксивих, їй дуже хотілося плакати. Будні дні минали якось легше, простіше, а от, як тільки свята – дуже сумно. «У мене могла бути така донька, як Віка, і навіть старша, але чомусь Бог не дав. Було б тоді у мене життя зовсім іншим…», – уголос промовила Надія Іванівна. Спроквола підвелася, походила по кімнаті, підійшла до вікна і виглянула на вулицю. Там було гамірно. Люди йшли парами, цілими юрбами. Свято ж! Новий рік. Її погляд впав на малого хлопчину, якого тато вів за руку. Хлопчик у руці мав дзвіночка і раз-по-раз ним дзеленчав. Жінка усміхнулась і повернулась у своє м’яке крісло Та дитина її несподівано розвесела. На одному з каналів виступали діти, вона із задоволенням дивилась їхні виступи. Так проходив її самотній Новорічний вечір. Почувши привітання з Новим роком, вона вимкнула телевізор і лягла спати. Сон довго не йшов, а коли заснула, то наснився їй предивний сон. Ніби вона молода і в товаристві своїх друзів зустрічає Новий рік, а серед них – її перше кохання, любий Роман. Забава була веселою, гомінкою. По її завершенню Роман з Надією йдуть удвох, щоб побути наодинці. Жінці хотілося, щоб цей сон мав продовження, проте вона прокинулася. Стон розбурхав спогади. Як були молодими, вони з Романом справді дуже кохали одне одного, але доля розпорядилася по-своєму. З того часу закохані більше ніколи не бачилися.

Проте спогад був приємним. Вранці забігла до Надії товаришка Ніна, привітала з Новим роком і принесла новину: до тітки Василини, яка вже злягла, приїхав син Роман. І Ніна його бачила: «Такий солідний, казав, що має перебиратися до матері, бо вона вже не спроможна себе обслуговувати».

У Надії так і ойкнуло в душі. Намагалась не подавати виду, хоча на її обличчі можна було прочитати усе.

Пройшло декілька днів, люди почали готуватися до Різдва. Готувався і Роман. Він хотів зробити мамі приємне свято, навіть ялинку поставив. У хаті запахло по-святковому. Василина аж поздоровішала. Почали ходити колядники. Свято вирувало.

         – Яка я рада, що ти приїхав, – промовила Василина.

         – Що поробиш, така, мамо, доля, – відповів Роман і запитав:

         – А як там Надя?

         – Так і живе сама, вдруге заміж не виходила, – відповіла матір.

         – Мамо, я вийду трохи на вулицю, пройдусь, – мовив Роман. І попрямував до Надійчиного обійстя.

         Постукав у двері, промовивши звичне: «Пане господарю, дозвольте заколядувати!»

         – Колядуйте!, – відповіла господиня. Відчинивши двері, вона раптом побачила Романа, немов уві сні. Його раптовий візит вона і сприйняла як продовження сну. Проте це був не сон, а реальність. Далі були колядки, довгі розмови про минуле життя та зізнання. Роман залишився в селі назовсім, не лише заради мами, але й заради коханої жінки Надії.

Єднанню двох сердець послужило щасливе Різдво, яке вони уперше святкували разом за стільки втрачених літ. Новонароджений Христос благословив їх.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу rvnews.rv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews