У Рівненській обласній бібліотеці відбулася зустріч краян із легендарною особистістю, льотчиком Миколою Ковалем, якому королева Великобританії Єлизавета ІІ за заслуги дала рідкісну «вільну перепустку» в королівський палац, а Президент США Білл Клінтон присвоїв звання «Кращий дипломат 1992-го року». 

Микола Коваль (на фото) народився в Квасилові Рівненської області, там понині мешкають його батьки, там він пройшов шкільницький курс і там, зрештою, виплекав мрію про небо. А затим обрав професію, на яку не споглянувся жоден із його однокласників – професію льотчика.

Нині Микола Коваль перебуває на заслуженій пенсії. Не літає і відповідно не випробовує нових літаків. Зате в його послужному списку таких літаків – десятки. Про них, як і про свою доленосність Микола Коваль поділився з рівнянами:

 – Усе якось сталося спонтанно, – каже Микола Коваль, – спочатку, в дитинстві, прибігав до бабусі й хвалився, що, коли стану льотчиком, обов’язково покатаю її на літаку. До речі, вона – єдина, хто знав, що після випускного я поїду вчитися на льотчика до Чернігова. При цьому, батькам не зізнавався, бо вони «хотіли» для мене політехнічний інститут. А далі, під час здачі державних екзаменів та польотів, за курсантами-випускниками стежила комісія досвідчених льотчиків. Комісію очолював відомий льотчик-винищувач, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації Іван Кожедуб. Він виділив мене з-поміж інших. І це, чесно кажучи, додало нового імпульсу підкоряти небо.

Після навчання в училищі, опісля в академії імені Гагаріна, льотчик-випробовувач служив в Україні, Польщі, Казахстані, Чехословаччині. Затим – знову в Україні. Піднімався в небо на винищувачах Міг-15, Міг-21, Міг-23, досконало освоїв Су-17 і Су-25. Два роки Микола Коваль воював у Афганістані. Там виконував різні завдання: доставляв вантажі у гарнізони, шукав підбиті в горах літаки та вертольоти, штурмував ворожі укріплення. Був двічі підбитий. Дивом вижив. У його послужному списку – 948 вильотів, орден Червоного Прапора (бойовий), два ордени Червоної Зірки.

На початку 90-х років Микола Коваль став одним із найдосвідченіших льотчиків -випробовувачів України. Заодно він брав участь в багатьох аерокосмічних виставках світу, демонструючи літальні апарати. У тому числі й у США. Американці, до того ж, пропонували українцеві залишитися на континенті й випробовувати тамтешні найновіші літальні апарати. При цьому пропонували «захмарну» заробітну плату – 50 тисяч доларів у місяць. Але Микола Коваль відмовився від пропозиції, заявивши «Дякую, але моя батьківщина в Україні. І саме їй маю служити». А до України із США Микола Коваль повернувся зі званням та підвіскою «Кращий дипломат 1992 року» від Президента США Білла Клінтона.

А ще в нагородному арсеналі Миколи Коваля є нагорода від корови Великобританії. З даного приводу українець пригадує: «Це був 1996 рік. Тоді я в складі делегації військово-повітряних сил України брав участь в одному з найпрестижніших у світі військових авіашоу «Ейр-Татту».

Окрім нас, українців, там було ще 400 літальних апаратів із 42 країн. Ввечері усіх льотчиків запросили на урочисте святкування закінчення змагань, на якому Єлизавета II вручила окремим приз «Суперкороль повітряного простору». В тому числі й мені. Отримав також спеціальну підвіску, яка давала можливість безперешкодно входити в королівський палац. Відтоді щороку маю запрошення на святкування королеви. Щоправда, жодного разу ним не скористався».

Наразі Микола Коваль не підкорює небо. Натомість навчає молодих українських льотчиків. А ще зачасти навідується на свою родовідну Рівненщину, як і цього разу, коли на зустріч зі славним земляком прийшло майже три сотні краян. З-посеред них і льотчики з Дубенського гарнізону, які студіюють літальні методи Миколи Коваля.