Віра Мельникова

Віра Мельникова

Філолог, письменниця, член літоб’єднання «Наше коло» при НСПУ, блогерка

Літній вік – невтішні роки доживання чи нагорода від Бога? Як живуть рівняни, вік яких 50+, 60+, 70+ ?

07.02.2018 23:50   Джерело: RvNews
Автор : Віра Мельникова

Я знаю людей, які панічно бояться старості. Не подумайте, що це люди зі світу якихось небожителів: відомих акторів, майстрів балету, співаків, успішних публічних людей. Зовсім ні! Як не дивно, ці літні люди – невтомні трудяги, пересічні українці різних професій, різного світогляду й різних уподобань. За своє життя вони встигли так міцно прикипіти до свого робочого місця, що не уявляють себе в іншій життєдіяльній іпостасі.

Часом вони навіть викликають у своїх молодших колег по роботі (і це в кращому випадку) легке роздратування своєю настирливою впертістю вистояти в борні за своє «місце під сонцем», не дай Боже не потрапити під скорочення, або не стати «раптом» пенсіонером, який – «…заслужив відпочинок». Таких людей на разі багато.

І мені їх по-доброму шкода. Чому? Тому, що вони самі себе прирекли до звичного ходіння по колу, як циркова стара шкапа. Знову і знову опиняються лише в одній засвоєній за життя ролі. Чи не сумно це? Чи розумно? А з другого боку, – чи маю я якесь «римське право» судити про наміри і пріоритети тих, хто віддав справі життя майже півстоліття невтомної праці?

Адже наші високі устремління й бажання часто гальмуються нашою соціальною незахищеністю і мають чисто матеріальне підґрунтя і серйозні побоювання: «Чи виживу я лише на одну свою пенсію?» І це в той час, коли в усьому цивілізованому світі вважається за норму по виході на пенсію продовжувати жити повноцінним життям, борознити земну кулю, насолоджуючись враженнями від туристичних круїзів.

Ніхто не може звинувачувати наших українських людей поважного віку в їхньому бажанні якнайдовше протриматися у звичній професійній стихії! Життя на пенсії примушує бути завбачливим та «заземленим».

Я є прихильницею періодичних радикальних перемін на шляху долі та вважаю, що відійти від звичної професійної справи життя потрібно своєчасно і красиво. На мою думку, це мудре рішення, бо, уявляючи і плануючи своє подальше майбуття, відтак роблячи його більш змістовним, цікавим та різнобарвним, ти продовжуєш свій розвиток в моральному, інтелектуальному й культурному планах, збагачуючи себе новими враженнями та знаннями в зрілому віці. А це означає, що ти живеш не минулим, а теперішнім життям, та ще й зазираєш у майбутнє! Чи не є це провідним стимулом для твого щасливого довголіття? І ще: чим цінний вік 60+ і 70+ ? Тим, що ти маєш унікальну можливість передати свій набутий багатий життєвий досвід своїм дітям, онукам, молоді.

Як же живуть рівняни та рівнянки поважного віку? Чого прагнуть? Чому присвячують своє дозвілля?

Люди по-різному проводять свій вільний час: в кав’ярнях, ресторанчиках, в театрі, органному залі, музеях, виставках, бібліотеках. А більш «просунуті» дідусі й бабусі, розуміючи шалену владу над людиною сучасних технологій та комунікативних засобів зв’язку, озброюються знаннями з вивчення комп’ютерної грамотності в Навчально-тренінговому центрі Рівненської обласної наукової бібліотеки. Навчання проводять компетентні з великим досвідом роботи фахівці центру Світлана Ясковець, Зоя Романуха та Петро Поліщук.

null
"Старанні учні " за навчанням комп'ютерної грамотності. Фото Віри Мельникової

Різні причини приводять людей зрілого віку до комп’ютерного класу. Одні прагнуть опанувати залізного розумного помічника, щоб отримувати різну цікаву інформацію для використання її у роботі, в якомусь своєму маленькому бізнесі; інші «учні» (а їх більшість) воліють спілкуватися з дітьми або онуками по Скайпу. Адже багато українців працюють за кордоном, тож побачити рідну людину і поговорити з нею – то є велике щастя для бабусі чи дідуся.

null
Фото Віри Мельникової

Є серед шанованого товариства й чисті інтелектуали, котрі бажають використовувати у повсякденному житті різні можливості соцмереж, відкривати для себе нові події й імена. Це люди, які, не дивлячись на гідний вік (свідомо не вживаю слово «похилий»), прагнуть знати більше, здобувати у свої 60+, 70+ нові знання.

null
Світлана Ясковець пояснює літнім учням "ази" комп’ютерної грамотності. Фото Віри Мельникової

Потужний інформаційний потік, який щодня виплескується з екранів телевізора. радіо, змушує до вибору, бо осягнути безмежне неможливо. Сформулювавши своє запитання у пошуковому рядку на екрані комп’ютера, віднайдеш те, про що хочеш дізнатися. Отже, відчувати свою компетентність, бути корисним суспільству (та навіть якщо лише своїм домашнім) цінно та престижно в будь-якому віці.

З розмови зі старанними учнями з’ясувала, що майже усі присутні бажають оплачувати комунальні платежі через Інтернет (адже там не потрібно платити, так звану комісію), деякі господині прагнуть відшукати кулінарні родзинки, дехто – опановувати техніку рукоділля.

Ну, хіба не заслуговують на шану і повагу такі активні бабусі й дідусі?!

Ось ще один приклад розумного та корисного дозвілля людей, кому за півстоліття.

Зимові вечори короткі. Рано на темному небосхилі як натяк на мінливість і швидкоплинність часу з’являються яскраві зірки. На центральному майдані в неділю багатолюдно. Люди поспішають на зустріч із своїми друзями, родичами, гуляють з дітьми. А дехто спрямовує свої кроки до Рівненської обласної бібліотеки, щоб зустрітися зі своїми однодумцями, шанувальниками літератури, мистецтва слова.

null
Чергове засідання літоб'єднання "Поетичне коло". Фото Віри Мельникової

У «Світлиці» та відділі «Мистецтвознавство» часто відбуваються різні культурно-освітні заходи, було б лишень здоров’я та бажання відвідувати їх. Ось нещодавно відбулися літературні читання в рамках чергового засідання літоб’єднання «Поетичне коло» з нагоди січневих ювілейних дат «Літературного календаря» – днів народження українських поетів-класиків Володимира Сосюри (з нагоди 120-річчя від дня народження) та Василя Стуса (80-річчя).

null
Організатори вечора, присвяченого Дню пам’яті В. Сосюри та В. Стуса А. Хамедюк та Г. Конарчук. Фото Віри Мельникової

На вечорі звучали поезії В. Сосюри та В. Стуса у виконанні членів літературного об’єднання «Поетичне коло» пані Віри Пивовар, Євгенії Гембаровської, Тамари Полатайко та Людмили Карнаух.

null
Виступає Лілія Овдійчук. Фото Віри Мельникової

Частий гість бібліотеки Лілія Овдійчук, доцент кафедри української мови та літератури МЕГУ ім. С. Дем’янчука. Її розповіді й цікаву інформацію завжди з великим задоволенням сприймають присутні літературних гостин.

Ще довго точилися розмови за філіжанкою кави між поціновувачами художнього слова, друзі по перу обмінювалися літературними новинами, читали свої вірші, розповідали про власні поетичні уподобання та знахідки.

У будь-яку погоду на третьому поверсі бібліотеки можна побачити чоловіків – любителів шахових баталій. Що ж – дуже хороший спосіб профілактики багатьох вікових недуг, а тактичний розрахунок шахових комбінацій – відмінний тренінг логічного мислення та збереження пам’яті. Цим чоловікам склероз не страшний!

null
Фото Віри Мельникової

 

null
Фото Віри Мельникової

 

null
Фото Віри Мельникової

З висоти своїх років і здобутого життєвого досвіду, можу впевнено стверджувати: «Життя людини це – постійний процес навчання і вдосконалення». І якщо деякі люди вважають, що життя закінчується з настанням пенсійного віку, то вони глибоко помиляються. Це навіть не «срібна», а «золота» пора! Зрозуміло, що за однієї умови, – якщо ти зберіг своє здоров’я. Не виніжуйся під пледом, дивлячись нескінченні телевізійні серіали і не клякни від самотності, проклинаючи свою долю. А йди до людей, шукай те, чого, можливо, доля тобі заборгувала. Ну, а щоби було здоров’я – насичуйся позитивом, приємними зустрічами з друзями по інтересах, відвідуй культурно-естетичні заходи, читай надолужуй те, що в житті за якихось причин і обставин було втрачено. Ще є час!

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу rvnews.rv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   2599