До яких лише викрутасів не вдаються розробники реклами на бігбордах, що щільною павутиною оповили наші автотраси і міські вулиці, аби привернути увагу затурканого нескінченними клопотами українця! Не можна відмовити у винахідливості й авторам політичних агіток, які нерідко, щоб досягти бажаного ефекту – запудрити голови простолюду, вдаються до відвертої і цинічної брехні.

Візьміть-но свіжі шедеври політичної реклами від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», яка від словесної безадресної обіцянки «Жити по-новому!» перейшла до діла. Влада мало не на кожному стовпі почала тикати пальцем на те, скільки доброго правляча партія зробила для блага страждального народу.

Читаєш ті побрехеньки, а з душі так і пре висловити безмежну вдячність «розуму, честі й совісті нашої епохи» за сім кілометрів прокладених в області доріг, відкритий дитсадок, куплений шкільний автобус і т.д. Ось така вона, наша самовіддана і безкорислива ББП «Солідарність»: доки всі роззявили рот на чужий коровай, вона працює – прокладає дороги, будує дитсадки і школи, підвищує українцям зарплати і пенсії.

Для чого нам тоді влада, якщо все Блок Петра Порошенка робить? Для чого сплачувати податки, якщо «Солідарність» розбудовує армію, розвиває інфраструктуру, забезпечує соціальні гарантії? Та для того, щоб, зробивши на копійку за наші з вами гроші, розтрубити на гривню. На гривню, знову ж таки взяту з нашої кишені. Чого, зрештою, БПП «Солідарність» й не приховує. Адже згідно із задекларованими даними, тільки торік на фінансування своєї діяльності Політична партія «Блок Петра Порошенка “Солідарність”» взяла з державного бюджету 112,1 мільйона гривень. Щоправда, заради справедливості треба сказати, з державної казни годуються всі парламентські політичні сили.

Зрештою, влада завдяки нам з вами не лише піариться, вона ще й нашими руками «жар розгрібає». От візьмімо, наприклад, у що кожному з нас виливається популістське підвищення мінімальної заробітної плати, з 1 січня вона зросла до 3700 гривень? По-перше, фінансове навантаження на підприємства, а також малий і середній бізнес, що призводить до підвищення цін на продукцію і послуги та оптимізацію виробництва (тобто вивільнення робітників, без яких можна обійтися). Відтак, звільнені працівники змушені тинятися по світах у пошуках заробітків, а ті, що залишилися в Україні, – виживати на знецінені через шалену інфляцію зарплати.

Те саме стосується підвищення пенсій, за якими відразу ж подорожчали продукти (в тому числі хліб за останні два місяці на 1,5 гривні), комунальні послуги (тепло, вода), ліки, пальне, а з 1 квітня подорожчає ще й проїзд у тролейбусах і маршрутках. Взявши на себе забезпечення соціальних гарантій, влада, яка нині боргує мільйони за субсидії та комунальні пільги, по суті кинула напризволяще найбільш незахищені верстви населення.

А далі, повірте, ще скрутніше буде. Щоправда, не всім. Хто жив, той і буде жити: одні будуть до зарплати чи пенсії копійки рахувати, а інші на Мальдівах і Сейшелах відпочивати. Можуть собі дозволити. Але, як казав один мудрець, завжди так не буде. Бо скільки б зима не лютувала, весна все одно прийде.

Анатолій СИДОРУК,

керівник рівненської обласної організаії Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість».