Художник Микола Фесюк продав картину, а гроші віддав на порятунок пораненого в АТО бійця
Автор : Яна Замкова
А ось нещодавно у Волинському обласному краєзнавчому музеї (м. Луцьк) відбулась презентація персональної виставки картин нашого земляка «Палітра душі Миколи Фесюка». Це вже не перша виставка художника. Раніше з його доробками мали можливість ознайомитись жителі Рівного, Дубно, Млинова і Острожця Млинівського району, де проживає митець. А ось мені пощастило побувати у художника вдома й побачити, як з’являються на світ нові полотна та запитати, що надихає його на творчість.
Усі стіни в квартирі митця завішані картинами. Пейзажі, квіти, натюрморти, портрети вражають яскравою палітрою кольорів, від чого з полотен віє теплотою, незважаючи на те, зима чи весна на них зображена. В одних творіннях автора прочитуються глибокі роздуми над нашим буттям, в інших – своєрідний політ над буденністю. Хоча, сказати по-правді, мистецтво для Миколи Фесюка – це швидше хобі, адже він не закінчував художньої школи і навіть через непорозуміння із вчителькою мав у школі трійку з образотворчого мистецтва.
Проте талант не сховаєш, якщо він є, то проявиться за будь-яких обставин. У родині Фесюків, – а народився Микола в селі Пісників Млинівського району, – ніхто не малював. Колись у ранньому дитинстві виникла в нього суперечка з братом, який звинуватив його у тому, що він перебив малюнок із журналу «Перець». Щоб довести свою правоту, Микола намалював інший. А далі вже олівці, пензлики, фарби самі просилися до рук. І де б не доводилось жити і працювати, вони ставали найкращими його супутниками.
Свого часу він працював трактористом, згодом трудився в художньо-оформлювальному комбінаті, опісля знову сів за тракторний штурвал – цього разу як машиніст екскаватора, освоїв будівельну професію. Отож працював важко й багато, щоб забезпечити сім’ю. А віддушиною було малювання. Тому говорить, що коли бере до рук пензля чи олівець – відпочиває душею. На його полотнах постають краєвиди Острожця та його околиць, старі церкви, які у поєднанні з оточуючою природою, надають картинам цілісності та довершеності. У його роботах нуртує яскравість, радість, а ще в них багато світла.
Основне, що прагне художник – назавжди зберегти неповторні моменти життя і поділитися ними з оточуючими. При спогляданні робіт Фесюка зникає відчуття того, що картини намальовані, так реалістично вони виглядають. Квіти – мальви, бузок, іван-чай, чорнобривці ніби випромінюють запах, яблука, груші, сливи, гриби, так і просяться до рота, а коні готові летіти, не зупиняючись, вперед.
Його мистецтво тихе та задумливе, ніби переносить у минуле, допомагаючи поринути кожному в свої потаємні спогади – дитинство, дружні бесіди, романтичні зустрічі. А ще в його блокноті чимало графічних замальовок із побуту на будівництві, портрети його товаришів та побратимів. Є й картини патріотичного спрямування, адже болить в митця душа за рідну країну, за її долю, майбутнє дітей та внуків.
Він не шкодує своїх грошей для патріотів. Зокрема кошти за свою картину «Голий світ», де зображений козак на «чайці» віддав на порятунок пораненого в АТО бійця, у якого залишися старенька немічна мати, а сам він від вибуху залишився без ніг. Готує й інші роботи для аукціону, щоб частину виручених коштів знову запропонувати пораненим на війні українським бійцям.
Як стверджує Микола Фесюк, тяга щось творити така, що малював би день та ніч, лише очі від роботи стомлюються. А сюжети для картин, каже, черпає від спілкування з природою, з рідними, з цікавими людьми.
На відкриття виставки у Луцьку, щоб підтримати художника, завітала родина та односельчани. А концертною програмою порадували вихованці Будинку культури села Острожець.
Джерело: RvNews
Подаруй книгу воїну: в Рівному триває важлива волонтерська акція 
