В житті бувають різні ролі,

                                                                                    Завжди є добрі й злі герої,

                                                                                    Та лише кожен вибирає,

                                                                                     Яким він режисером стане.

                                      Зі збірки Н. Макар « Струни юної душі»

У світ літератури люди приходять в різний час. Цей  потяг душі до прекрасного в кожному з нас прокидається у «свій» час. Одні у молодому віці зачитуються маргінальною прозою, інші науково-фантастичними романами, хтось полюбляє гумор і сатиру, а є й такі, котрі змалечку вже намагаються вправлятися у написанні римованих рядочків. Словом, у житті «кожен – сам собі режисер». На мою думку, люди, які відчувають красу навколишнього світу і сприймають слово  як витвір мистецтва, тягнуться до нього, як рослинки до сонечка, – це ті обрані, котрих сам Боженька поцілував у тім’ячко.  

 Наталія Макар. Фото Віри Мельникової

Саме такою є юна поетка-дебютантка – 20-річна студентка НУВГП –  Наталія Макар, до якої я 6 березня потрапила на презентацію її першої книги «Струни юної душі»  (бібліотека для молоді, що у Рівному на вул. Київській).  

Виявляється, що дівчина є не лише щирою поціновувачкою мистецтва слова, а  й сильною й цікавою особистістю: хоча вона навчається на економічному факультеті, але життя в неї багатогранне, багато захоплень. Наталя и має гарне хобі, а це вишивка бісером, якої навчилася від бабусі. Юна мисткиня  своїми руками оздоблює сучасні сукні й сорочки-вишиванки традиційними українськими  елементами в народному стилі. А ще студентці подобається займатися модульними орігамі й фотографією. Тож спектр інтересів Наталі дуже широкий і різнобічний. За її внутрішнім переконанням талант нічого не вартий без щоденної важкої праці і легкі досягнення не завжди приносять бажані плоди і втіху:

                                               Ніколи не пливи за течією,

                                               І як би хвиля стрімко не несла,

                                               Не піддавайся легкому трофею,

                                               Що вартий човен без весла?

 Мені на хвильку здалося, що саме ці рядки Наталії ніби сповіщають кредо її життя.

Керівник літоб'єднання "ЛітЕра", член Нац. Спілки письм. України Ю.Костюкевич. Фото Віри Мельникової

На презентації були присутні студенти-однокурсники, родичі, друзі. Наталя розповіла про свій шлях до літературної царини, зауваживши, що почала писати свої твори ще у 8-му класі. В університеті її потяг до художньої творчості помітила  викладач, доцент Наталія Володимирівна Зощук. Дівчина зізнається, що саме з її, як кажуть, легкої руки та підтримки, вона почала серйозніше і відповідальніше ставитись до слова, до рідної мови.

Максим і Софія, друзі-студенти. Фото Віри Мельникової

Тематика творів юної поетки різноманітна, про що свідчать назви розділів книги: «Моя Україно, рідна країно…», «Любовні обійми», «Кольори року», « На хвилях життя»  та інші.

Прийшла привітати Наталю член Національної спілки письменників України, керівник літературного об’єднання «ЛітЕра» Юлія Іванівна Костюкевич. Вона побажала юній літераторці творчого натхнення та наполегливої праці в оволодінні мистецтвом слова. Відеопривітання з нагоди великої події в житті Наталії надіслала член  Національної спілки письменників України пані  Валентина Люліч. З вітальним словом до юної літераторки звернулась і я, побажавши їй   творчого натхнення, здійснення сміливих планів та набуття творчого досвіду.

Фото Віри Мельникової

Безсумнівно, перша книга Наталії Макар – це ще невпевнені кроки в літературі, але хочеться вірити, що, маючи вольовий сильний характер і велике бажання вдосконалювати свою майстерність, юна поетка в майбутньому досягне неабияких успіхів в мистецтві слова. Хай щастить тобі, Наталю, на твоєму творчому шляху, йди уперто вперед, але обережно неси людству найцінніший Божественний дар – цілющі правдиві щирі слова від серця, від душі!