Микола Антонюк

Фактчекінг як новий інструмент боротьби із «фейками», або як їм протидіяти у новому інформаційному суспільстві?

19.03.2018 09:56   Джерело: RvNews
Автор : Микола Антонюк

Кожного дня ми читаємо новини, користуємося соціальними мережами, обмінюємося думками в Інтернеті, однак, ніхто не задумується над тим, що більшість інформації є або перекрученою, або сфабрикованою. Питання виокремлення справжнього від фейкового полягає не лише у винайденні спеціальних програм чи технік, але й закладено у нас самих.


Популярні соцмережі, такі як Facebook, нараховують близько 1,5 млрд користувачів. І якби кожен українець хоча б раз на тиждень, якщо не раз на день, робив відповідні заяви проти російської пропаганди, боротьба з тролінгом та фейками була би легшою.
Російські спецслужби витрачають мільярди доларів щорічно на розвиток пропаганди, яка все більше переростає у такий вид війни як інформаційний тероризм.


Однак, такі країни як США, Німеччина та Польща почали розвивати новий інструмент ведення боротьби з дезінформацією – «фактчекінг». Її основна суть полягає у створенні незалежних недержавних організацій, які займаються перевіркою конкретних фактів. Завдяки цим технікам вдалося дослідити всю суть механізмів створення фейкових новин (хто їх створює, типи матеріалів і на яких веб-сайтах їх тиражують).


Найпопулярніші журналісти створили навіть цілий алгоритм вичислення фейкових новин, зокрема, серед основних пунктів: скептичне ставлення до будь-яких новин в Інтернеті чи постів у соцмережах; пошук першоджерела (якщо йдеться про організацію чи політичну партію, найкраще перевіряти інформацію на їхніх офіційних сайтах); вміння виокремити коментарі від основного тексту документу; пошук фотофейків (якщо ви користуєтеся браузером Google Chrome, то достатньо лиш клікнути на підозрілий малюнок правою кнопкою миші і обрати пункт "Знайти це зображення в Google".

Прослідкуйте також дату публікації фотографії і те, що на ній зображено. Та найважливішим моментом є добре володіння англійською мовою, адже, як, здавалося б, знання іноземної мови допоможе розпізнавати фейки? Все дуже просто: журналісти багатьох ЗМІ (зокрема, російських), знаючи про низький рівень знання англійської, посилаються у своїх новинах на західні ЗМІ. Покликаючись у своєму матеріалі, до прикладу, на авторитетну європейську газету, журналісти подають абсолютно іншу (їм вигідну) інформацію. Тож потрібно перевірити правдивість цього повідомлення безпосередньо на Інтернет-сторінках першоджерел, а для цього, ясна річ, потрібно добре володіти іноземною.
Крім цього, в Інтернеті є п’ять нових програм та додатків, які допомагають читачам перевіряти достовірність контенту в мережі. Зокрема, Trooclick, Truth Goggles, Lazy Truth, Skeptive та Genius.

Перед усіма фактчекінговими сайтами та додатками стоїть два головних виклики: створити досить велику базу якісних даних, з якими можна буде порівнювати тексти та переконати користуватися своїми послугами досить велику кількість користувачів, щоб їх підказки були по-справжньому цінними. Ці два фактори взаємопов'язані, оскільки для залучення безлічі користувачів, необхідно довести, що ви можете надати їм якісні послуги, в той час як для надання цих якісних послуг необхідна певна «критична маса» користувачів.


Плагін Trooclick для браузерів Chrome і Firefox сканує текст і, в разі якщо якийсь факт в статті не збігається з повідомленнями в інших ЗМІ або з офіційними статистичними даними, на екрані з'являється попередження. Вони розбиті на категорії: «Розбіжність зі ЗМІ», «Розбіжність з офіційними документами», «Порушення журналістської етики».


Плагін Truth Goggles був задуманий у 2012 році як інструмент звірки текстів з базою даних PolitiFact. У 2014 році сервіс запустили у вигляді більш скромного анотаційного сервісу. Cайт Truth Goggles дозволяє читачеві робити анотації в тексті: ви можете завантажити на сторінку текст або посилання на текст і звернути увагу на спірні моменти. Виділивши відрізок тексту, який заслуговує на увагу, ви повинні вибрати, яке питання повинні задати собі інші читачі при його прочитанні. Наприклад: «Це дійсно так?» «Хто так сказав?» «Хто ще в цьому замішаний?» «Хто отримує від цього вигоду?» «Що ще варто про це знати?» і т.д. У випадку, якщо ви знаєте відповідь на якесь із цих запитань, вам пропонується викласти його в короткій і розгорнутій формі.

Додаток Lazy Truth покликаний допомогти користувачам перевірити повідомлення, що приходять в електронну скриньку, на правдивість чи фейковість. Додаток доступний у вигляді плагіна для браузера Google Chrome. Крім того, у постійному режимі можна надсилати на електронну адресу ask@lazytruth.com листа із новиною, яка викликає у вас підозри.


Сайт Skeptive також призначений для перевірки поданої інформації на достовірність. Вся суть програми полягає у «живій суперечці», під час якої сервіс перевіряє, яку зі сторін підтримує найбільша кількість третіх джерел.


Genius не є плагіном або додатком: досить зайти на сайт www.genius.com, завантажити посилання на той чи інший матеріал і запропонувати оцінити цей текст іншим користувачам. Цей підхід творці називають «розподіленим фактчекінгом».


Україна зазнає дуже серйозної агресії з боку Російської Федерації, тому кожен свідомий громадянин не може стояти осторонь цих процесів і повинен боротися за чесне телебачення, ЗМІ та соціальні мережі. У сучасному світі одним із викликів є повернення довіри до слів та інформації і це можливо лише у тому разі, якщо ми зможемо займатися самоосвітою, медіаосвітою та серйозною самодисципліною. Нашою основною метою є віднайдення цієї формули, а застосування програм-фактчекерів лише допоможуть нам у цьому.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу rvnews.rv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   767