Пам’ятаєте у Михайла Булгакова в повісті«Собаче серце» славнозвісну промову професора Преображенського про «разруху»? Вона закінчувалась словами:

«Где-нибудь у Карла Маркса сказано, что второй подъезд Калабуховского дома на Пречистенке следует забить досками и ходить кругом через черный двор? Кому это нужно?»

Це було конче потрібно радянській владі. Ну, не любила вона чомусь парадних під’їздів, що виходили на вулицю і були окрасою фасадів. Чорні, пролетарські, тишком-нишком входи з двору їй подобались значно більше. Подобались настільки, що парадні зрештою взагалі зникли з типових проектів житлових будинків. Осягнути нездорове психологічне підгрунтя такого несприйняття напевно не зміг би навіть і сам дідусь Фрейд. Але факт залишається фактом — традиція в’їлась у нашу совкову підсвідомість настільки, що вже 25 років поспіль більшість забудовників і досі щиро пропонує нам потрапляти у власні будинки через чорні входи з дворів.

Які наслідки?

Під’їзд тому й зветься під’їздом, що до нього під’їжджають. Раніше каретами, тепер автомобілями. Швидка допомога, поліція, пожежна машина, таксі, грузовик з вашими новими меблями — всі повинні мати змогу при потребі під’їхати до дверей вашого під’їзду. І ви на своєму авто теж. І всі ваші сусіди… І всі ваші та їхні гості… З кожним роком машин стає все більше. Тому наші двори автоматично перетворюються на стоянки автотранспорту, що починаються просто під дверима під’їздів. А чи є безпечним для нас та наших дітей жвавий рух автівок по доріжкам двору, де ми мали б просто спілкуватись один з одним та безтурботно відпочивати в тіні зелених дерев?

Тому, якщо ви бажаєте оселитись у дійсно сучасному будинку з європейськими стандартами комфорту, як зазвичай позиціонують свій товар у яскравих рекламних меседжах різноманітні забудовники, запитайте спершу: а скільки виходів, власне, має під’їзд? Якщо один, то це, вибачайте, совок.

В будинках Басового схилу взагалі не існує такого поняття, як під’їзд. Натомість є поняття вхідної групи. Адже входів-виходів у ній не один і не два, а навіть — три.

Фото: Басів Схил

Фото: Басів Схил

Перший вхід-вихід — на вулицю, до файних дверей якого можна під’їхати на автівці, та ще й припаркувати її у відповідній кишені. Другий — у двір, куди автівкам потрапити зась. Це принцип. Двір тільки для людей. Дорослих та дітей. Там відпочивають, спілкуються, розважаються. Це двір для справжнього дитинства. Двір, де не треба з осторогою постійно озиратись навколо та прислуховуватись до підступного шелесту коліс. Дихати вихлопними газами та проштовхуватись з дитячим візочком між стихійними парковками.

А третій вихід — у підземний паркінг, де зручно та безпечно під цілодобовим відео-наглядом відпочиває ваш чотириколісний улюбленець.

Все на своїх місцях. Інакше некомфортно!

P.S. Компанія «Fine City Development» оголосила програму розтермінування «Партнерська 5-річка», за якою ви можете виплачувати повну вартість своєї квартири на Басовому схилі протягом 5-ти років без жодних прихованих доплат. Детальну інформацію про це можна отримати у Центрі продажу квартир за адресою: м. Рівне, Драгоманова,1 тел. (067) 464-88-88

Олена Сєргєєва