Трудові мігранти з України все більше схиляються до легальної роботи у Польщі з ряду причин: сусідство двох країн, близькість додому, невеликі затрати коштів і часу на дорогу, та головне – довгоочікуваний належний заробіток.

Однак, серед усього цього, існує безліч недоліків, оскільки більшість поляків неофіційно влаштовують працівників на роботу, та, таким чином,  намагаються заощадити на податках та інших соціальних відрахуваннях. Незважаючи на прийнятий 22 червня 2017 року Польським Сеймом Закон «Про внесення змін до закону про сприяння зайнятості та установах ринку праці та деяких інших законодавчих актах», поляки його продовжують обходити, створюючи для українців умови як за часів «рабовласництва».

Попри численні попередження, тема «рабів-заробітчан» не вичерпується і продовжує поповнюватися новими подробицями і гидкими деталями. Українці наступають на ті самі граблі і, схоже, не припинять цього робити.

Багато українців їдуть до поляків у пошуках кращого життя, однак, не завжди виходить так, як планується. Здебільшого перебування трудових мігрантів з України докорінно змінюється та перетворюється у пекло через «рабські» умови праці й постійний страх бути покараним. Багатьом  або не доплачують, або взагалі відбирають паспорти під виглядом «оформлення» працевлаштування і загрожують депортацією через напівлегальну роботу. Як наслідок, українці не можуть звернутися до дипломатичних представництв та консульств для захисту своїх прав, тому що вони нелегали.  

За статистикою, із проблемами при працевлаштуванні у Польщі зіткнулися майже 75% українських заробітчан, однак, ситуація, яка нещодавно трапилася у Польщі із затриманням громадян України й звинувачення їх у здійснення незаконної діяльності перейшла усі дозволені межі.       

Так, 10 квітня 2018 року правоохоронцями під час обшуку одного з домогосподарств у Пйотркові Трибунальському було виявлено підпільні цехи, де виготовлялися контрабандні тютюнові вироби. Серед числа затриманих було і 10  українців, віком від 21-го до 67-ми років, які обслуговували автоматичну лінію. Останні під час допитів зазначили, що власники даного виробництва їм не відомі.     

У даній ситуації доля зіграла злий жарт з українцями, оскільки саме незнання своїх прав та умов перебування за кордоном спричинили їх серйозні проблеми. Тому, кожен, хто планує їхати в Польщу на  роботу, повинен знати, що працювати в цій країні можна лише за певних умов. По-перше, треба мати візу або дозвіл на перебування з правом на роботу, по-друге, необхідно підписати з працедавцем договір та страховки. Роботодавець, у свою чергу, повинен зареєструвати всі потрібні документи та подбати про перерахування податків і необхідних страхових внесків. Якщо раніше заява про намір доручити працю іноземцю була безкоштовною, то тепер, аби її зареєструвати, йому доведеться заплатити 30 злотих. Окрім того, згідно з новими правилами, особа, що надає роботу, може найняти на роботу іноземного працівника лише за наявності двох обов’язкових умов: 1) Роботодавець повинен запропонувати іноземцю таку саму зарплату, яку  він пропонує полякам, що знаходиться на аналогічній посаді, або ж 2) оскільки пріоритетним у Польщі є працевлаштування своїх громадян, то роботодавець повинен довести, що він намагався залучити до пропонованої роботи поляків, однак це виявилося неможливим. Цілком зрозуміло, що згідно з новими правилами процедура отримання дозволу на прийом на роботу іноземця для польських роботодавців є більш складною і вимагатиме більшої затрати часу, зусиль та коштів.       

Звертаюся до свідомих громадян України: чітко вивчайте закони та знайте свої права, адже ніхто не застрахований від ситуацій, які нашкодять вашому здоров’ю чи перебуванню за кордоном. Лише цілковите володіння ситуацією дозволить почувати себе не «рабом», а – повноправним співробітником на рівні з громадянами Польщі.