«Зараз на Рівненщині сформовано 28 об’єднаних територіальних громад, а це 42 відсотки ОТГ, передбачених перспективним планом. Є райони в області, де об’єднано понад 90 відсотків громад. Також є шість територій, де немає жодної об’єднаної громади. Тому цим районам необхідно рухатися активніше в напрямку територіальної реформи. Ці «білі плями» необхідно ліквідовувати у відповідності до перспективного плану ОТГ. При цьому, важлива не їх кількість, а якість та спроможність громад», - зауважив голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

За словами експерта Центрального офісу реформ Юрія Ганущака, 2018 може стати останнім роком добровільного об’єднання. На наступному етапі – субрегіональному - відбуватиметься об’єднання районів.

«Буде прийнятий новий закон про адміністративно-територіальний устрій, яким будуть передбачені зміни меж районів. У нормативно-правовому акті ніяких добровільних речей не буде. Майбутнє районів – позиція державної влади, а самоврядні функції будуть за громадами. При цьому варто уникнути дублювання повноважень рад на рівні ОТГ і району», - наголосив Юрій Ганущак.

За місцевими державними адміністраціями залишаться функції контролю, координації усіх служб та реалізація програм, зокрема, що фінансуються за кошти Державного фонду регіонального розвитку.

Новим імпульсом адміністративно-територіальної реформи став закон про приєднання сіл та селищ навколо міст обласного значення.

«Міста пасивні у процесі об’єднання громад, адже вони самі по собі спроможні. З прийняттям закону вони не стоятимуть на заваді тих, хто має бажання консолідуватися. При чому сама процедура є спрощеною та невитратною для державного бюджету», - роз’яснює Юрій Ганущак.

«Кардинальні зміни будуть продовжуватися і далі. Тому головне завдання керівників районів та міст – покриття усієї території Рівненщини об’єднаними громадами. За таких умов вибори до місцевих органів влади у 2020 році відбудуться в нових спроможних територіальних громадах», - резюмував Олексій Муляренко.

За матеріалами прес-служби РОДА.