Жорстока репресивна політика радянських керманичів під час Другої світової війни назавжди залишила своє чорне клеймо на тлі історичної пам’яті багатьох народів. Не оминуло червоне лихо і етнічне населення Криму. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 21 травня. Етноцид проти татар був здійснений сталінською репресивною машиною з однією метою – очистити Кримський півострів від національно свідомого народу, який був не згідний з тиранічною сталінською політикою та чинив їй опір. Натомість територія Криму була заселена лояльними до режиму служаками – закодованим на комуністичний лад пролетаріатом, який виконував всі забаганки диктатора.   

Під час депортації (18-21 травня) було насильно виселено понад 190 000 осіб, для перевезення яких знадобилося 67 ешелонів. Окремо 6 тисяч чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу», заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу, після якого майже ніхто вже не повернувся живим. Злочини радянських деспотів перед людством ніколи не будуть пробачені та забуті. Жахливим є те, що і сьогодні Кремль провадить свою шовіністську політику на території окупованого Криму. Страшна історія кримськотатарського народу повторюється. У зв’язку з тим, що після депортації татар півострів був заселений прорадянськими колгоспниками, загальна кількість яких сягала близько 100 тисяч осіб, Кремлю наприкінці лютого 2014 року вдалося анексувати український Крим без особливих зусиль.

Російська влада репресує тих, хто чинить  опір. Щодня проводяться обшуки в домівках кримських патріотів, заборонили діяльність кримськотатарського меджлісу, метою якого є подолання наслідків геноциду вчиненого проти кримських татар радянською владою.

Держава-агресор, як і 70 років тому, робить все задля знищення народів, які борються проти її експансивної політики. У День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу влада анексованого Криму блокує жалобні заходи, здійснює затримання тих, хто прийшов покласти квіти до пам'ятних знаків, не дає зібратися і вшанувати пам'ять загиблих. Знову робить з кримських татар екстремістів і терористів. Часи міняються, не міняється лише антигуманна діяльність кремлівських диктаторів.

Вцілому, аналізуючи сьогодні сталінську репресивну політику, можна без сумнівів сказати, що направлена вона була лише проти національно свідомих народів, які відмовлялися жити в червоному радянському ярмі. Наслідком депортації стало знищення половини кримськотатарського народу, який так і не зумів вжитися на чужій землі, але навіть геноцидом радянська влада не змогла зломити дух цього гордого народу, який нікому не дасть повісити собі на шию ярлик меншовартості.