У Рівному на ринку Дикого Ірина Дубич перетворила своє ательє на музей

Навіть найменшій справі можна забезпечити успіх і популярність, якщо підійти до неї творчо, або ж, як нині модно казати, – проявити креатив. Творчість – то рідна посестра любові. Бо тільки коли любиш те, чим займаєшся, вкладаєш у свою справу душу, щодня думаєш, що б іще поліпшити, вдосконалити, тоді й приходить оте, що називають «озарінням»…

Ірина Дубич своє маленьке ательє на території «Торгового центру-Д» перетворила на міні-музей нашої рідної української старовини. Тут і прядка з гребенем, і коловороток, і дивовижне коромисло, яке прикрасило диво-віконечко.

«Чому це все має на горищах пилом припадати? Нехай люди дивляться. Та й нам приємно – надихає…» – каже жінка.

От і вишиті картини, і фіраночки, і килими, і навіть бабусине весільне вбрання – народний стрій – все тут. Та й власного креативу вистачає: тут і вхідні двері з мініатюрними вишивками, і вишиті картиночки, і витіюваті кошички для котушок з нитками, і спеціальні відеречка, припасовані до коромисла над віконечком.

От, як кажуть, – вродися та й вдайся, – треба ж отаке вигадати! Жінки шиють і вишивають, а їхньому творчому пошуку така атмосфера, оцей затишок, який наша українська жінка споконвіку уміла створити навіть у найбіднішій оселі, лише додає снаги!  Дивишся на це все і душа співає. Це дуже надихає. Хочеться прийти сюди ще. І неодмінно хочеться щось у таких майстринь замовити. От вам і секрет успіху.