Проїжджаючи  трасою Рівне-Острог й повертаючи на бокову дорогу, що веде до відомого в усій окрузі джерела Святого Миколая, не можна не звернути увагу на пам’ятник Богдану Хмельницьму, що височить на невеликому насипному кургані.

Легенди твердять, що загін козаків, повертаючись з-під Берестечка, зупинився на відпочинок біля джерела, щоб вгамувати спрагу  та чудодійноною водою омити рани. Довідавшись про це, польські драгуни задумали розправитися з ними. Одержавши таку звістку, на допомогу прийшла ще одна група козаків, які знаходилися поблизу. У битві  полягло чимало воїнів. Отож на перехресті теперішніх доріг Рівне-Острог та Гільча-Миротин козаки поховали полеглих у бою товаришів і за християнським звичаєм насипали могилу. У 60-х роках минулого століття, коли будували дорогу на Острог, будівельники теж знаходили кістки звитяжців, залишки озброєння та козацькі речі. Їх також перезахоронили на кургані,  встановивши на ньому пам’ятник Богдану Хмельницькому, який можна назвати багатостраждальним,  адже за останній час із руки українського гетьмана вже кілька разів недоброзичливці цупили булаву, яка була й з бетону, й з металу, зарились і на дерев’яну, й навіть з гумового м’яча. До того ж невдячні нащадки не надто турбуються, щоб поблизу пам’ятника було чисто і привабливо, адже багато тих, хто їде до джерела попити води, могли просто призупинитися,  віддати шану героям і провести паралелі з сучасністю. А ще згадати загиблих колись і тих, які гинуть на сході нашої держави нині. Історія має здатність повторюватись, тільки висновки із подій мало хто робить.