14 серпня в народі святкують день семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії та учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть за свою віру і сповідування Істинного Бога. У православній традиції Макавеї уособлюють символ непорушності в дотриманні християнських заповідей.  

Та найголовніше – у цей день православна церква відзначає Винесення чесних древ Животворящого хреста Господнього. Що це означає? Згідно з легендою, частка дерев’яного хреста, на якому розіп’яли Ісуса, врятувала Константинополь від епідемії небачених масштабів, що передавалась через воду. Цією часткою освятили усі водойми в місті й вони очистились. Звідси й пішла традиція святити воду в цей день та приписувати їй цілющі властивості.

У Київській Русі обряд змінився – влаштовувалися хресні ходи до рік та озер. У них освячували воду, а тоді купалися люди, щоб омитися від усього злого, адже  Спасівська вода вважається цілющою. За давніми переказами, саме цього дня князь Володимир прийняв хрещення, тому в стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі. А так як тож існував звичай освячувати в цей день і криниці. Перед освятою їх очищали, прикрашали вінками, а у воду кидали любисток, щоб вигнати звідти злих духів і дати змогу поселитися добрим.

 У народі це свято називають Першим Спасом або Спасом на воді, а от назва свята Маковій утворилася шляхом накладення імені Маккавеїв і співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час. А ще це і Спас Медовий. За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові й лише після цього споживати самим.
У цей день у церквах святять воду,  мак, квіти – васильки, гвоздики, чорнобривці, м’яту, петрові батоги, полин, деревій, а також любисток. Свячений мак висівали весною на городах, а у відварі свячених трав купали дітей, щоб ті не хворіли. Дівчата ж таким відваром мили коси. Святять і самосійний мак-ведюк – його вважають помічником від нечистої сили. Таким маком обсипали хату (найщедріше поріг) - тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. Цікаво, що й зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю. Страви у цей день теж особливі. Приказка мовить: «Сім літ мак не родив, а голоду не було». І дійсно, маком наїстися не можна, проте в обрядовості й ритуальних стравах мачинки цієї гороньої культури відіграють дуже важливу роль. Насамперед – це символ плодючості. Окрасою ж столу і радістю для дітлахів стають стають обрядові шулики – пісні коржі, накришені  тертим маком і политі медовою  ситою. Готували і смачні вареники з калиною та маком.
А ще з цього дня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні. Він так само суворий, як i Великий  й  закінчиться 28 серпня –  на свято Успiння.