У панських маєтках Переступивши поріг нашого польського житла, перше, що подумалося: «Ця територія не може бути приватною власністю!». У першу чергу, вражали розміри (а це, нагадую, не село, а містечко!), по-друге – просто з-під ніг, голосно крякаючи, вискочили дві дикі качки й перевальцем почимчикували у бік зарослого очеретом-осокою невеликого ставочка, по-третє, як виявилося пізніше, добротна … Читати далі Як я до Польщі вирушила… Продовження. Частина третя