«Спали просто неба, снідали соняхами й не знали, чим закінчиться сьогоднішній день» - капрал рівненської поліції Микола Денисюк про свою участь в АТО
Опубліковано : Марта Білик
Війна – це страшна річ. Гарною вона буває лише в кіно та постановочних фотографіях. А насправді – це піт, хвороби, втрати, голод, холод і багато крові...
Як майже усі учасники АТО Микола не любить згадувати події кілька річної давнини. На його службу припали найтрагічніші події серпня 2014 – Волноваха, Іловайськ. Трагічна історія так званого Іловайського котла досі залишається не розслідуваною.
З розстріляної колони 51-ї окремої механізованої бригади в понад 150 військових тоді вижило лише кілька десятків. Сам Микола три дні вважався таким, що пропав безвісти. Те що, лишився живим досі вважає чудом. Голос його починає тремтіти, коли воїн розказує про 26 серпня, тоді коли українські війська зазнали втрат.
«Досі сняться гаубиці, товариші, які загинули і теплий хліб, який винесла нам поїсти бабуся з села біля Іловайська. Його смак я не забуду ніколи…»
Рядовий Денисюк не розказав батькам де він був і що бачив, бо понад усе цінує спокій своїх рідних. В патрульну поліцію він прийшов за покликом серця – захищати спокій рівнян та порядок на вулицях.
«Я люблю свою роботу. Будь-яку роботу треба любити й робити! Я щаслива людина. В мене все є», - каже капрал поліції Микола Денисюк.
Орендована квартира, безсонні ночі, 8 тис. зарплати...
«Нам вистачає! Нам не треба багато. Це не головне», - підкреслює патрульний.
З коханою дружиною Іриною разом рік й 2 місяці. Мирних і таких щасливих.
Низький поклін усім нашим Захисникам і дай Боже здоров’я і всіх благ!
Ми перед вами в неоплатному боргу.
Ваші соняшники на сніданок там – це наш спокій і мирне небо тут. Дякуємо, що ви є.
Слава Україні. Героям слава!
Прес-служба Патрульної поліції Рівненської області
Джерело: RvNews
Посівна ранніх зернових культур у Рівненській області - на фінішній прямій 
