Нещодавно літературний світ поповнила книга Ніни Миколайчук з Острожця «Душі світлиця». Назва черговому творчому доробку Ніни Федорівни дала  назва вірша, присвяченого колезі Володимиру Казимировичу Козлюку, який тридцять років незмінно очолював Острожецьку десятирічку, одинадцятирічку, навчально-виховний комплекс, і  «під тягарем років і лихоліть» не розмів «світлиці душ промовисту красу».

Фото автора

Власне, видання нашої землячки – ода саме цьому навчальному закладу, триєдиній спільноті -  педагогам, вихованцям і  батькам,  знаним і незнаним, які  стали окрасою і духовним осердям ріднокраю. Книга «Душі світлиця» - органічно і творчо доповнює попередні видання авторки, які стали помітною подією в літературних колах і викликали численні відгуки майстрів слова і читачів: «Цвіт черешні» (1992 рік), «Барви самоцвітів» (2002), «Неймовірна любов» (2003), «Благословенна будь» (2005), «Острожець на сторінках історії» (2006), «Світає слово» (2007), «Дивосвіти»

(2008),  «Осяяння» (2009, 2011), «Сузір’я хризантем» (2010), «Острожець з давнини до сьогодення» (2011), «У світлині та в слові» (2012), «Райдуга з роси» (2017). Цікаво, а, може, і закономірно, що черговий літературний дарунок авторки і, в першу чергу,  поціновувачам творчості, поєднує його з попередніми книгами поетичним, історичним та документальним спорідненням.

Не секрет, що книга «Душі світлиця» - гімн односельцям, яких в тій чи іншій мірі благословила у життєвий вирій Острожецька загальноосвітня школа, у стінах якої визоріло не одне покоління краян і закарбувало свої імена на науковій, діловій, творчій мапі України. Нехай із сердечним трепетом візьмуть до рук це видання ті, хто доклав сил, педагогічного, наукового таланту для слави отчого краю і нашої Вітчизни, паростки якого сходили саме в стінах цього навчального закладу. Не переповідатиму імен і прізвищ відомих далеко за межами Рівненщини і України вихованців Острожецької «альма матер» - нехай родзинка-цікавинка спонукає кожного долучитися до творчості письменниці та поетки. А також  цікава і самобутня  епістолярна спадщина, якій знайшлося місце в книзі.

Втішений, що у «Душі світлиці» знайшлося місце і моєму скромному внеску в історію Острожця, зокрема, витягам із мого журналістського доробку, в якому закарбовані нотатки із життєписів деяких потужних постатей цього населеного пункту. Скупається читач і в соковитій словесній повені літературного обдарування незабутнього Євгена Цимбалюка, на крилах творчості якого також долетіли до читачів літературні портрети односельців Ніни Миколайчук. Оскільки нині  із піднебесся він  не має змоги особисто подякувати автору книги за такий респект, то нехай Господь воздасть їй сторицею за пошанування творчості колеги-письменника.

А завершу цей допис словами голови творчого об’єднання дитячих письменників Національної спілки письменників України, нашої землячки Марії Морозенко, яка у «Слові про самобутній почерк землячки» в «Душі світлиці» бажає Ніні Федорівні  «чимало іще літ прожити в благословенній Богом творчості. Нехай легко пишеться і видається».

Щиро долучаюся до цих віншувань…