Як стало відомо з офіційних джерел, на Рівненщині за 9 місяців цього року кількість розлучень, порівняно з минулим роком, зросла вдвічі. Звісно, що працівники відділів державної реєстрації актів цивільного стану та судів не заглянуть у душу кожній  подружній парі, яка з тих чи інших мотивів подала на розлучення, тож про причини такого спалаху розірвання вузів Гемінея можна лише здогадуватися. До речі, зросла кількість розлучень саме через відділи ДРАЦС, тобто коли члени подружжя не мають спільних дітей або вони вже повнолітні, а також, якщо не мають претензій одне до одного щодо поділу майна.

У Млинівському відділенні ДРАЦС статистика розлучень порівняно з минулими роками не така вже і разюча. Скажімо, у 2016 році згідно з рішенням суду розірвали шлюб 83 пари, а також 19  - через відділення ДРАЦС. Щоправда, за словами начальника відділу Олени Мотько, у позаторішню статистику могли вклинюватися офіційні цифри  2015  року.

Торік за рішенням суду статус подружжя на Млинівщині втратили 70 сімейних пар, а через відділ ДРАЦС – 17 пар. Цьогоріч за 11 місяців помітно зросла кількість розлучень саме через відділ ДРАЦС – на цю пору маємо їх 27, а ще 50 пар , як кажуть у народі, розійшлися за рішенням суду.

Цікава і така деталь: серед тих, хто вирішив поставити крапку у подружніх стосунках, -  люди різного віку, в тому числі - і старшого, які чи не за всіма параметрами родинних стосунків могли б і далі перебувати в шлюбі, але раптом ні сіло ні впало досягли піку «психологічної несумісності» та  вирішили за взаємною згодою розлучитися. Чому ж такі шлюбні зигзаги почастішали останнім часом?

Мабуть, у тому немає великого секрету: розлучницею стала… субсидія. Річ у тім, що донедавна чоловік і дружина, які перебували в шлюбі,  але були зареєстровані  за різними адресами, кожен одноосібно міг оформляти субсидію, в розрахунок якої брався дохід одного члена подружжя. Скажімо, вона оформляла субсидію на квартиру в Млинові, а він – на будинок у селі. Але на таку обставину звернули увагу пильні державотворці, які денно і нощно переймаються наповненням Державного бюджету, - вони і внесли зміни в правила субсидійної гри: відтепер для обрахування субсидії береться до уваги дохід члена подружжя, зареєстрованого в іншому місці. Тобто дохідна база для нарахування субсидії сімейної пари істотно зросла, внаслідок чого сама субсидія значно скоротиться, або ж подружжя взагалі втрачає на неї право.

Але ж українці також не ликом шиті - вміють рахувати гроші та прораховувати різні варіанти розвитку того чи іншого кроку держави. Як кажуть, люд  розкинув мізками – і знайшов правову шпарину, крізь яку можна шукати вихід із гострого субсидійного кута: розлучення відкриває шлях до одержання компенсації від держави на комунальні витрати і теплопостачання. І вдалися громадяни до цього від безвиході у морі безгрошів’я та низьких доходів.

Чи можна засуджувати людей, які таким чином намагаються протиставити жорстким нормам обрахування субсидій таке собі «розлучне ноу-хау»? Тим паче, у суді чи у відділені ДРАЦС вони заявляють цілком правові підстави для розлучення, жодних протизаконних дій не чинять, а лише намагаються крізь правову шпарину залатати діри в сімейних бюджетах. Можна припускати, що  розірвання шлюбу, зумовлене субсидійною потребою, крок не вельми гуманний і моральний. З іншого боку, а чи морально приректи себе на напівголодне  існування, якщо не вдатися до такого превентивного заходу і левову частку доходів витрачати на комунальні послуги, теплопостачання?

Фахівці  відділів ДРАЦС звернули увагу і на такі нюанси: подружні пари, які розлучаються за «субсидійними мотивами», можна вирахувати за надто доброзичливим ставленням одне до одного, яке зрідні сердечності. Зачасти таке подружжя ніяковіє від обстановки і обставин, у які мимоволі потрапили. Про що вони думають у ці хвилини? Ми можемо лише припускати, але ймовірно у їх душах нуртує образа на державу, яка спонукає до таких вимушених піруетів долі. Крім того, ніхто не знає, якими клопотами з часом можуть здетонувати нинішні розлучні процеси. До речі, знаходяться і такі, хто вже під час процедур розлучення цікавиться, чи проблемно буде знову взяти шлюб, тобто  готують собі інформаційний плацдарм для повернення на шлюбні круги своя.

Ми не можемо визначити відсоток розлучень через субсидійні перипетії у загальному числі розлучень. Але впевнені, і не тільки ми, що нині у тих відсотках пульсує безгрошів’я і фінансова неспроможність багатьох співвітчизників. Держава, начебто, захищає їх через систему субсидій, але, на жаль, для численної армії споживачів комунальних послуг такі заходи  малоефективні. Відтак значна частина споживачів тих послуг більшого ефекту очікує від… розлучень.

Чи вдалося у гірких, гнітючих і малоприємних фактах розлучного субсидійгого буму вгледіти бодай паростки обнадійливого майбутнього? Як на мене, нинішня розлучна кампанія з часом може викликати весільний бум. І зумовлять його справді високі почуття, які розквітли не за рік-два-п’ять, а не згасли за десятиріччя. Мабуть, доречними тут будуть слова з відомої української пісні:

Як ми любились, та й розійшлися,

 Тепер зійшлися навіки знов.