Кахельна грубка – той безпрограшний варіант, який допоможе сім’ї не лише зекономити на газі, а й добре зігрітися у холодну пору року, переконаний майстер зі села Півче, що на Здолбунівщині, Степан Стецюк. Мало того, мода на кахлі знову повертається. І ніщо не зрівняється з теплом живого вогню, тому фах пічника сьогодні знову затребуваний. Але знайти хорошого майстра нині  проблема. Молоді вчитися не хочуть, бо робота не з легких. Тому багато господарів шукають, хто б знову змурував грубку. Або ж відремонтував стару.

– Хоча зараз і багато газифікованих будинків, однак груби про всяк випадок лишилися практично у всіх. Ось у будинках, які в дев’яностих роках збудовані, груб переважно немає. Газ тоді дармовий був, а зараз кожен думає, як перезимувати. Правда, зараз опалення почали масово переробляти – вмуровують у груби котли (саморобна водяна сорочка із водопровідних труб), від яких і гріється водяна система будинку. Якщо в людини раніше було таке опалення від газу, а груба лишилася, то це найкращий варіант. Особливо у селі, адже можна і в хаті протопити, і худобі заразом зварити. А ще добре протоплена груба добу гаряча стоїть, особливо якщо повністю із вогнетривкої цегли викладена.

Степан Стецюк. Фото надане автором

– Де Ви навчалися цьому ремеслу?

– Печі та груби у мене тесть Михайло Васильович робив. Тож я вчився від нього. Робив груби собі, родичам. Потім і односельчани стали просити.

– Скільки сьогодні обходиться спорудження груби?

– Попит породжує ціну, тож сьогодні груба коштує від півтори тисячі гривень. Щоб скласти одну пічку, потрібно біля 700 цеглин, правда, це без врахування димаря. Гарантія на грубу від 15 років. Принаймні ті, що робив я, стоять не одне десятиліття.

– А традиційні печі замовляють?

– Звичайно. Вони й досі популярні. Ось останню склав у сусідньому селі. А раніше печі були здоровенні, щоб вся сім’я на ночівлю могла уміститися. Печі старики люблять, та зараз все більше стають популярними лежанки, які гріються від звичайної груби.

– Бачу, у вас газ, а груба є?

– Газ є, але грубу ніхто не викидав, постійно нею підтоплюємо для економії. Змурував я у себе й камін. Люблю живий вогонь.

– Що порадите тим, хто багато років не користувався грубою?

– Якщо груба простояла багато років, із нею слід бути обережним. Потрібно її повністю перевірити, особливо димохід, адже нерідко їх робили із дерева і просто обмазували глиною. Мода тоді така була. За роки глина обсипалася, тож до лиха недалеко. Та й у швах між цеглою могли з’явитися тріщини. А ще бажано перевірити кожен колодязь, обов’язково потрусити сажу.

– До речі, є якісь народні методи швидко сажу потрусити?

– Багато про таке читав і чув від людей. Говорять, що допомагає, коли протопити сухим картопляним лушпинням. Можна крохмалем, але це небезпечно. Тут іде система колодязів, тому сажа може загорітися. Так краще чистити груби із прямою тягою, або ж груби із газовими пальниками. Але на моє переконання, найкраще і надійніше зробити все вручну. Сажу треба чистити вчасно, бо може загорітися, або ж навіть груба вибухнути. 

Розмовляв Роман Никончук