Українська віра, український світогляд, українська історія, українська мова та абетка не дають спокою багатьом недоброзичливцям з-за меж України. Вони настирливо хочуть нас «удосконалити», привести до потрібних їм «уніфікованих стандартів». Чому?

Бо насправді вони бажають іншого. Вони хочуть нашої залежності, слухняної рабської поведінки, вторинності у всьому. Вони намагаються духовно управляти нами, прикриваючись Богом, якого самі не відають.

Шлях до цього простий – позбавити  український народ прадавньої віри, глибинних сакральних знань, заповітів предків! Так вони робили у 16-18 століттях, так вони роблять нині!

Ці особи знають — наш світогляд, предковічні знання Бога та його Законів, православний світогляд, який дарований Творцем нашим предкам, оберігають Україну та її волю!

Тому після атаки на українську абетку, лукаві ідеологи взялись за православний календар та його сакральну основу – свято Різдва. Про приховану лукавість завзятих ініціаторів йдеться у статті нижче…

Український православний календар – світла спадщина предків

Дискусія, яка останнім часом стимульована з-за кордону, стосується надуманого питання корегування православного церковного календаря та святкування Різдва не 7 січня, а 25 грудня.

Рис.1  Дідух – давній православний символ Світлого Ірію

Це аргументується якоюсь «терміновою» необхідністю приведення православних свят до «загальноєвропейських» та «планетарних» стандартів, тобто до католицьких та протестантських вимог.

Ініціатори користуються необізнаністю громадськості України стосовно існування давньої сакральної основи православного календаря, що передана слов’янам та українцям Творцем та  Правою (керівним сонмом Всесвіту), як і особливим значенням такої для формування української ментальності і українського державотворення. (https://uamodna.com/articles/prava-yava-nava-yak-osnova-davnjogo-pravoslavya/ )

Тому з впевненістю можна сказати: не буде цієї основи – не буде Української держави!

Мало кому в Україні відомо, що давній православний календар, хоч у деформованому нині стані, усе ж має цю сакральну основу. Бо саме вона допомагала слов’янським та українським предкам берегти віру у Творця та Праву протягом десятків тисяч років! (https://uamodna.com/articles/viyny-proty-slovyansjkogo-svitoglyadu/ ).

Проте ідеї подальшої «модифікації» православного календаря, підкинуті лукавими недоброзичливцями, ведуть лишень до одного – повної руйнації сакральної основи та відмови українців від даного Творцем!

Чому?

Рис.2  Давня пластина з велесовичним православним надписом «Се БОГ СВАРОГ і є Отець наш!»

Бо саме він, цей давній сакральний православний календар, встановлював дати Колядно-Різдвяного циклу, які є визначальними у питанні підтримки животворним духом наших душ! Саме він поєднував ці дати з головними астрономічними подіями, з рухом Землі навколо Сонця, що допомагало чітко розуміти означені Творцем дати найвеличніших подій пов’язаних з таким процесом!

Саме через це Різдво було святом величі Творця (Отця Господа-Сварога-Інтри-Сваота), днем молитовної подяки Творцю за духовну підтримку, за опіку над Землею та людством, за любов до людей!

Тисячоліттями, кожному з давніх православних було відомо, у день православного Різдва народжувалось Коло Року - нова Програма духовної підтримки на новий річний цикл Землі. А земляни дякували Творцю за його щедрість та милість у цей Час!

Християнські теологи неодноразово намагались визначити дату народження Сина Божого, але так і не змогли зробити це, як і чітко та ґрунтовно довести дату 25 грудня.

Тому 25 грудня є датою мирською, придуманою релігійними догматиками, не сакральною, виведеною штучно, такою, що порушує Божий план духовної підтримки людей на Землі.

До того ж ця дата припадає на Різдвяний Піст, який завжди починався в зимове Сонцестояння (з 21 грудня). Цей Піст вимагав від православних стриманості, побожності, поміркованості та поваги до старого Кола Року, яке відходило.

Саме входженням у Піст віруючі починали готувались до Святвечора (6 січня) та радісного свята Різдва Кола нового Року (7 січня), глибоко духовно очищаючись та молячись.

Звідси напрошується висновок.

1. «Загальноєвропейський» та «планетарний» день святкування Різдва Ісуса Хреста, 25 грудня за григоріанським календарем, не має обґрунтованої сакральної основи. Він оголошений у день, який не є днем народження Сина Божого!
           2.  Тисячолітнє православне Різдво є святом Творця та Прави, святом народження нової річної Програми духовної підтримки землян і всього живого на планеті. Так встановив Творець!

Рис.3  Календар Коло Року (аркуш 1) — астрономічна сакральна основа православних свят року

Проте, щоб зрозуміти значення Різдва Кола нового Року, маємо розуміти увесь механізм побудови сакрального православного слов’янського календаря, яким він був завжди, як суто астрономічного календаря!

Коло Року не прив’язане до будь яких мирських календарів (юліанського чи григоріанського), які відштовхуються від штучної дати (1 січня) і мають проблему узгодженості кількості діб у році (365, 24219), що вимагає постійного корегування календаря.

Натомість, в основу православного Кола Року покладено час одного оберту Землі навколо Сонця, та пов’язаних з цим планетарних астрономічних подій — Сонцестоянь та Рівнодень.

Саме це надає Колу Року певної універсальності, яка нівелює незначні часові розходження і не потребує точності подій в годинах і хвилинах. Головним мірилом календаря є день (світловий день, день події).

Сонцестояння та Рівнодення ділить оберт Землі навколо Сонця на 4 відтинки — чверті.

Саме до цих відтинків прив’язані чверті Кола Року православного календаря, з відступом у 16 днів (16 — сакральне число). За ці дні люди мають підготуватись до свят, таких як Різдво!

Відправною астрономічною точкою у Колі Року є початок зимового Сонцестояння (21 грудня), що дає можливість визначити дату кінця Кола Року (6 січня) та початку нового Кола Року (7 січня).

Саме 16 днів дистанції між астрономічною та календарною чвертями є днями Різдвяного Посту, який завершується подією яка носить назву Святвечір (6 січня).

Різдвяний Піст - це молитовний час сакрального спілкування з Небом, з Правою та Творцем. У давніх православних українців порушення такого Посту вважалось наругою над Правою та Творцем і  великим гріхом!

Святвечір  — це святкова вечеря, проводи старого Кола Року усією родиною, де сакральним елементом є встановлення Дідуха – уквітчаного плетеного житнього снопа — символу Світлого Ірію! (https://rodovid.rv.ua/diduh-dida-duh/ )

Під час вечері родина обрядово і молитовно поминала своїх родичів, душі яких перейшли у Праву…

Рис.4  Календар Коло Року (аркуш 2) — список головних свят і постів у православному році

А як же 1 січня, зустріч нового року?

Святкування нового року 1-го січня ініційовано у царські часи Петром І, який був відвертим прихильником європейського масонства та окультизму. Саме таке святкування використовувалось ворогами православ’я для руйнування календаря давніх православних свят.

Тому учасники дійства в ніч з 31 грудня на 1 січня, свідомого чи не свідомого, нехтують Законом Божим, що суттєво зменшує рівень надходження животворних  сил у новому році. Бо саме таке "новорічне" дійство є запереченням молитовного спілкування з Творцем і Правою, неповагою до сакральності Різдвяного Посту.

До того ж, сам хід заходів має усі ознаки окультних практик та магічних дій які відбуваються вночі (ялинка, хороводи, Дід Мороз, Снігуронька, пиятика та об’їдання у Піст). До того ж вони особливо сприяють ураженню духовності дітей та молоді, які з подачі старших стають несвідомими донорами антисвіту (темних істот та духів — http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/126 ).

Ініціюється духовне опускання людей та поява хронічних недугів (недухів), які дадуть про себе знати згодом, соматичними хворобами.

«Традицію» новорічних «свят» 1-го січня прийняла не тільки Європа та царська Росія. Її активно підхопили країни Америки, Австралії, Азії та Африки, як і СРСР.

Нині пишні святкування нового року, саме 1 січня, охопили майже усі країни планети.  А Москва зробила такі новорічні дійства частиною ідеології «русского мира», днями п'яних гулянь та нічних салютів.

Більшість учасників таких святкувань навіть не знають про можливі наслідки своїх вчинків, бо не відають про небезпеку духовного спустошення та можливу розплату!

Натомість, наші предки знали — час веселощів та свят, як час подяки Творцю та Праві, наступає тільки з 7 січня!

Вони розуміли – уся перша чверть Кола Року це низка свят, які сприяють зміцненню та посиленню нової Програми Кола Року, а далі її передачі у мир Землі. Бо таким є Закон Творця! (https://rodovid.rv.ua/kolyada-yak-zustrichali-predki-svyatvechir-ta-rizdvo/ )

Саме тому 14 січня стаються оглядини Програми Кола Року Вишніми Силами! А на Водохрище (19-21 січня) вона, ця Програма, охрещується Творцем.

Рис.5  Початок святкування Водохреща відбувається біля відкритих джерел, водойм, колодязів

У цей час усі земні води, ті що мають контакт з землею – у річках, колодязях, джерелах, отримують цілющі властивості! Вода стає освяченою!

Згодом наступає Стрітення (15 лютого) – день коли Творець благословляє у Праві Програму Кола року та готує її до впровадження у Мир Землі (https://rodovid.rv.ua/svyato-stritennya-svyato-zhittya/ ).

Земляни отримують благодать цієї Програми у світлі дні Паски, у перший недільний день після Рівнодення (21 березня). Такий недільний день припадає на період з 22 до 28 березня.

Рис.6  Паска (святковий хліб ) — символ Творця. Крашанки та писанки – символ життя

Цей день зветься і Великоднем (https://rodovid.rv.ua/yak-predki-svyatkuvali-velikden/ ). Бо у цей час православні, споживаючи паску та крашанки, причащаються і приймають енергію Програми нового Кола Року, дану людям Творцем.

Завершується перша чверть Кола року святом Благовіщення (16 день після Рівнодення), коли Творець благословляє Програму Кола Року у Мирі Землі (мирі людей).

Так минає перша чверть Кола Року, коли кожний з вірних отримує духовну підтримку (кормління) по заслугам своїм.

Для чого ми так детально описали порядок головних давніх православних свят саме для першої чверті Кола Року?

Тому, що ці свята в українській та слов’янській традиції збереглись найбільш повно. Виключенням можна вважати дату Великодня, яка нині не в числі, що змінює сакральну силу такої події.

Оглянувши сакральний православний календар (посилання на скачування якісних копій у кінці статті), варто знати, що у ньому показано не більше двох десятків головних свят першого порядку. Натомість, характеризуючи кожну чверть Кола Року, можна виділити головні їх сакральні особливості:

        — Перша чверть – свята Творця, свята Різдва Програми Кола Року, хрещення Програми, благословління та передача її у мир Землі;

        — Друга чверть – свята Сарства Сарств, Вишніх Отців та Духів Прави, Рахманські свята, свята Трояні земної;

        — Третя чверть – свята очищення та спасіння Миру Землі Хрестом Отця Господа, свята Покрови Божої Матері у Мирі,

        — Четверта чверть – свята нерукотворного образу Хреста, початок відходу Кола Року, проводи Кола року на Святвечір.

Якщо проаналізувати сакральний православний календар Кола Року то стає очевидним – кожна чверть Кола Року має глибокий сакральний смисл для усієї Прави.

Проте Колядний цикл, у всьому календарі, є особливим. Бо це свята самого Творця, це момент зародження, укріплення та передачі у мир духовної сили, власне духовного кормління, енергії Творця! Це прояв любові Творця до людей на Землі (https://uamodna.com/articles/prava-yava-nava-yak-osnova-davnjogo-pravoslavya/ ).

То чи маємо право відмовлятись від Божої ласки?

Рис.7  Стародавній символ Трійці велесовицею (Син в Отці і в Дусі Святому — ОСД), або КОН – Кормління Отцем Небесним світлих душ

Оцінюючи з таких позицій ідею перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня можна сказати наступне:

        — її ініціатори мають на меті руйнування основ Колядного циклу та власне сакрального православного календаря українців;

        — у українців немає морального та духовного права йти проти волі Творця та тисячолітніх заповітів Предків;

        — руйнування сакральної основи православного календаря поставить питання що до спроможності існування українців та держави Україна.

Рис.8  Українське начало у глибокому шануванні Творця та тих православних свят, які він нам дарував

Як і у випадку з підкинутою ззовні ідеєю запровадження латиниці замість сакрального українського письма, маємо справу з черговим блудом, направленим на руйнування того, чого не маємо права чіпати! (https://uamodna.com/articles/ukrayinsjka-abetka-indash-bezcinna-sakraljna-spadschyna-tysyacholitj/ )

У 16-18 століттях, магнати та гетьмани, зрадливі священики, що пішли за Ватиканом та Москвою, намагаючись отримати незаслужену владу та швидко збагатитись, полишили українців розуміння Прави та високих духовних знань.

Вони зруйнували православну Рахмано-волхвівську систему, а згодом і державу Україну! (https://uamodna.com/articles/taemnyci-istoriyi-ukrayiny/ )

Невже нині хочемо такого самого для нас? Переконані, що ні! То чому бездумно хапаємось за чужинське і підступне? Чому нехтуємо Законом Творця? Чому приймаємо лукавий блуд!? Українці, думайте!

Джерело: https://vremya.eu/stati/obrazovanie-i-nauka/lukavii-blud-abo-chi-treba-pravoslavnim-.html