У моїй журналістській кар’єрі це, мабуть, була найшвидша домовленість про інтерв’ю. Директор Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий погодився зустрітися не роздумуючи. Вже потім скаже: «паролем» було слово – децентралізація. Всі, хто цікавиться цією темою, автоматично стають бажаними гостями. І вже за годину я піднімалася ліфтом на четвертий поверх офісного центру неподалік обласної адміністрації.

Сам офіс Центру, або ЦРМС, як його скорочено називають працівники, є своєрідною базою для громад Рівненщини. Простора актова зала з необхідними технічними засобами, зручні кабінети , світла кухня - не тільки для його постійних «мешканців». Вже на вході прикольне оголошення обіцяє головам ОТГ та супроводжуючим «халявну» каву, а всередині приміщення окремий кабінет з робочим столом та зручними диванчиками, який так і називається «Кімната ОТГ».

Господар пропонує для розмови обрати кухню і власноруч готує каву. До речі, смачну. Періодичну нашу розмову переривають телефоні дзвінки, тоді пан директор, очевидно фільтруючи важливість або, перепрошуючи, відповідає або вибиває. Каже, робота така, що мусить бути на постійному зв’язку.

Зрештою, що я знаю про Руслана Сивого? Родом з Кореччини, з родини лікарів. Але пішов вчитися у Київський політех, активна громадська та політична позиція привела на посаду голови райдержадміністрації за часів Ющенка та Матчука. Далі типова кар’єра чиновника зі своїми злетами та падіннями…

Несподіваний поворот у 2015 – очолює Офіс реформ на Рівненщині. Маловідома структура згодом стає епіцентром децентралізації (ще менш на той час розкрученого слова) в області. Вже за рік очолює Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування, які створені за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» в кожній області. І без ЦРМС якого уявити сьогодні реформи місцевого самоврядування просто не можливо.

 

«Людям треба говорити лише те, в що віриш сам»

- Пане Руслане, ви один з перших розпочинали процес децентралізації на Рівненщині. Що стало причиною піти саме у цю сферу?
- Я завжди підтримував передачу повноважень зверху до низу. Як практик, а голова районної адміністрації це постійна практична робота і спілкування з людьми, я бачив, що, з одного боку, це потрібно, а з іншого, виникає багато запитань. Передати повноваження можна. Але ними треба розумно скористатися. Сільські ради дуже не рівнозначні та не рівномірні. І за площею, і за кількістю населення. Тому об’єднання громад, з врахуванням територіальних, історичних, культурних чинників – це те, що Україні було потрібне нагально…

- Розпочинати не страшно було?

- Відповідально. Людям треба говорити лише те, в що віриш сам. Люди відчувають фальш. А ми першопрохідці і ніхто не дасть гарантії, що складеться так і не інакше. Вже сьогодні, до речі, я бачу ці страхи у трохи іншому світлі. Бо тоді перші новоутворені громади не йшли за якимось шаблоном чи правилами – вони самі створювали ці правила. Часто бували ситуації, коли щось ні в законі не прописане, ні в постановах, а працювати треба. Тоді збирали такі наради: Руслан Петрович, порадьте, що робити? Може так чи, може, так? Радилися, приймали рішення і показували іншим – ми зробили так… Й інші вже йшли цим шляхом.

- Як вдалося переконати першопрохідців?

- Я називаю їх – піонери реформ (сміється). Об’єднання – справа добровільна. Принаймні, поки. Переконувати особливо не треба було, бо зерно впало у благодатний грунт і я завжди дякую персонально Сергію Пилипчуку (Бугринська ОТГ), Олегу Гречичу (Бабинська ОТГ), Федору Хлебовичу (Миляцька ОТГ), Василю Гринику (Клесівська ОТГ) та Миколі Костюкевичу (Підлозцівська ОТГ) за сміливість, ентузіазм і ту колосальну роботу, яку вони зробили і роблять далі. Інші йшли їхнім шляхом, тому було вже трохи легше. Важливою була і підтримка влади. Віталій Чугунніков, Олексій Муляренко, Ігор Тимошенко, Олександр Корнійчук завжди допомагали і продовжують допомагати громадам.

- Ви натякнули, що добровільність закінчується? Що буде далі?
- Реформа довела свою спроможність, ефективність і потрібність. Західні політики та експерти недарма називають її вдалою і всіляко підтримують. Будемо відверті: досягти таких темпів та результатів на основі добровільності не вдавалося в Європі практично нікому. Але попереду нові виклики і процес об’єднання має бути завершеним. І Президент, і Уряд вже відкрито говорять про те, що процес об’єднання закінчиться до чергових місцевих виборів, тобто осені 2020 року. Буде завершено в рамках перспективних планів.

 

«Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти»

- У чому успіх?

- Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти, якими самі можуть розпоряджатися. Бо у Києві чи Рівному не можуть знати краще за жителів Бокійми чи Корнина, що їм треба робити у першу чергу, і що планувати на завтра…

- Наскільки зросли бюджети? Доводилося читати, що більшість громад дотаційні?

- Рівненщина загалом дотаційна область. Громади теж різні, у залежності від географічного положення, ресурсів тощо. Та кожна з громад цікава по-своєму, і має, я б так сказав, свою певну родзинку. Наприклад, Крупецька та Клеванська має реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддає на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена робота по співпраці з іноземними партнерами тощо. Але що їх об’єднує? Насамперед, небайдужість за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність і незважаючи на всі труднощі, переконаний, ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити як раніше. Тепер про цифри. У 2014 році власні доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, у 2018 році – понад 230 млрд грн. Ця динаміка зростання місцевих бюджетів і у відсотковому значенні, і в абсолютних цифрах є дуже позитивною. Також зросла доля місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України. Якщо в 2015 році було 45,6%, то вже в 2018 майже 52%.

Візьмемо конкретні громади: Висоцька ОТГ, що об’єднала дві сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання разом мали власних доходів 2 млн 300 тис. грн на рік. За 2018 рік власні надходження склали 7 млн 720 тис. грн. Привільненська ОТГ об’єднала Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн 857 тис. гривень. За 2018 рік вони склали 17 млн 176 тис. грн. До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2 млн 30 тис. грн власних доходів.

Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4 млн 726 тис. грн, у 2017 році – 5 млн 507 тис. грн (ріст у 2,5 раз лише за власними доходами), у 2018 – 7 млн 156 тис. Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2 млн 598 тис. 200 грн, у 2017 році – 1 млн 732 тис. 600 грн. А ще, до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1 млн 306 тис. 900 грн, у 2017 році – 1 млн 717 тис. 400 грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.

- Але доводилося чути, що у багатьох громадах кошти використовуються не раціонально. Наприклад багато витрачається на управлінський апарат?

- Ну якщо вже говорять про великі витрати і рахують гроші, то значить, що ті гроші є (сміється). Якщо серйозно, то громади мусять збільшувати штат, бо збільшується кількість делегованих їм повноважень. Тепер вони самостійні у прийняті рішень, але відповідають за освіту, за первинку, за адмінпослуги тощо. І кошти тепер використовуються набагато ефективніше, бо сама громада вирішує, що робити з тими грошима, куди потратити, хто має робити ті чи інші роботи і найголовніше – є колосальна зацікавленість у якості виконання робіт, бо ж для себе.

 

«Основна мета – наближення послуг до людей»

- Реформа місцевого самоврядування завершиться із завершенням процесу об’єднання?

- Ні в якому разі. Попереду реалізація секторальних реформ. Освіта, медицина, надання соціальних та адміністративних послуг, центри безпеки – громади мають повноцінною живою структурою, де б мешканцям було комфортно. Основна мета – наближення послуг до людей. І якість цих послуг.

- Як працюватиме ЦРМС?

- Центри розвитку місцевого самоврядування – структури унікальні. Тут зібрані кваліфіковані експерти з різних напрямків, які проходять ретельний відбір Програмою (тести, співбесіди), і основне завдання яких – допомагати органам місцевого самоврядування. Наприклад, у нашому Центрі працюють радники з питань децентралізації, місцевих бюджетів, регіонального розвитку, комунікації, просторового планування та надання адмінпослуг. Тільки у минулому році нами проведено майже 200 різноманітних заходів (семінари, конференції, круглі столи тощо), в яких взяли участь більше 4 тисяч учасників. А ще стільки ж консультацій (більшість виїзні) для громад області.
Європейські партнери, керівництво держави на всіх рівнях відзначають успішний вклад Програми «U-LEAD з Європою» у реформуванні України, тому накопичений нами досвід і зроблений у розвиток громад вклад буде ефективно використаний і надалі. Зараз багато говорять про зміни терустрою України…

Ми проводили вже масштабний форум, на якому спільно з київськими експертами, обговорювали майбутнє районів. Є вже у Верховній Раді законопроекти, які передбачають укрупнення районів, ліквідацію держадміністрацій і повернення до виконкомів рад. Якщо брати Рівненщину, то скоріш за все буде три райони, що відповідає госпітальним округам. А основою районів будуть об’єднані громади. До цього процесу ми маємо готуватися, провести широке обговорення, щоб було чітке розуміння того, які повноваження на якому рівні повинні бути.

- Ну, і на завершення, для вишеньки на торті – що з проектом «Велике Рівне»?

- Поки він не реалізований. Причин багато. Очевидно, не всі до кінця розуміють чи не хочуть розуміти переваги такого об’єднання. Громади навколишніх сіл пішли вже своїм шляхом (Корнин, Шпанів, Олександрія, Дядьковичі) і ми їм всіляко допомагаємо на цьому шляху. Але ще не все втрачено і з приєднанням до обласного центру. Скажу так: активним громадянам потрібно бути ще активнішими і треба вміти шукати компроміси. Це об’єднання було б вигідне усім.

Час, відведений на розмову, пробіг непомітно. Ставлю крапку з розумінням того, що до теми доведеться повернутися не раз. Коли директор проводжав до ліфта у конференц-залі йшла жвава дискусія. «Робоча група обговорює створення молочного кластеру, - пояснює Сивий. – Завтра проведемо засідання з впровадження равликових ферм. Жителі громад мають навчитися заробляти гроші. І мати роботу. Наступного тижня проведемо форум з безпеки. Добровільні пожежні бригади ОТГ – дуже потрібна річ».

Тепер справді крапка. Поки що…

Автор: Ольга Мельник