Якби в усій Україні була така вражаюча перевага народжуваності над смертністю, як в Уїздецькому старостинському окрузі, то нинішнім статистам не доводилося б заявляти про повсюдне скорочення народжуваності і очевидні тенденції до вимирання населення країни.

Скажімо, торік в населених пунктах Уїздецького старостинського округу з’явилися на світ 33 малюки, а відійшли за позаземні обрії 13 мешканців сіл. Зважаючи на прикру картину з цього питання в Україні, ця пропорція просто вражає, хоча й розуміємо: навіть така переконлива народжуваність на тлі смертності в одному старостинському окрузі не зможе кардинально змінити гірких всеукраїнських тенденцій.

Відтак виникає запитання: що слід робити в такому разі? Відповідей може бути кілька і їх, безсумнівно, мають дати геронтологи, фізіологи, соціологи та інші фахівці, які вивчають такі питання. Але, як на мене, найоптимальніша з них: треба поїхати в Уїздці, Борбин, Ставище і принаймні на місці цікавитися, вивчати, переймати досвід, як і чому місцевому люду вдалося високо підняти  планку народжуваності і гідно втримувати її на фоні вічного наступу смертності. Причому – не перший рік.

Усі ми не вічні в цьому чарівному світі, але кожен із нас, кожна влада – у країні і на місцях – кожна їх виконавська структура найперше мають перейматися тим, аби продовжити вік людини на землі й аби він був тривалим і щасливим.

На жаль, нині зачасту доводиться констатувати  передчасну смертність. Причин її багато, а вивченням того прикрого явища займаються відповідні фахівці. Та незалежно від результатів їхніх досліджень все-таки варто вивчити феномен життєлюбства в Уїздецькому старостинському окрузі…