Той, хто останнім часом прогулювався дамбою біля Млинівського водоймища, той неодмінно зауважить на протоптаній десятиріччями стежині кілька ям переконливої глибини. Добре, що сніг зійшов, інакше з його маскуванням могла б трапитися біда, а так заглибини перебувають в полі зору перехожих і велосипедистів.

Ні для кого не секрет, що ці  підземні лабіринти «сконструювали» бобри, які досить комфортно почуваються на дамбі, або, як кажуть, у райцентрі, на валу і поряд з ним. Обгризена кора верб і «спиляне» зубами гризунів гілля свідчать про їх активну весняну будівельну кампанію. 

Фото автора

У наших краях бобрами нікого не здивуєш. Оскільки останнім часом попит на хутро тих гризунів значно скоротився, то така обставина додала «зубастим інженерам» додаткової впевненості, а заодно понизила ступінь страху перед потенційними мисливцями. Втім, спеціально цього питання не досліджували, бо, власне,  нас цікавлять ями «на валу» – плоди надзвичайного трудового запалу гризунів. Самі мешканці водойми і прибережної зони заховалися в нори, а земляні лабіринти становлять велику загрозу для людей: якщо в темряві хтось потрапить у ту пастку, то до біди і прикрощів – лише один невдалий крок…