Млинівський технолого-економічний коледж здавна вважається кузнею кадрів для тваринництва та інших галузей сільського господарства. Не дивно, що сюди прагнуть потрапити на навчання юнаки і дівчата з багатьох регіонів Рівненщини, сусідніх і з нею областей, а також інших регіонів Країни.

У переліку спеціальностей навчального закладу у ветеринарного відділення – особливий статус і відповідна студентська аудиторія: тут не навчаються заради диплома для «понтів», а здобувають фах молоді люди, яких покликала на студентську лаву непідробна любов до тварин, бажання їх лікувати, понизити межу болю братів наших менших.

Володимир Тарковський із Кременця на Тернопільщині став студентом ветеринарного відділення за порадою своїх батьків. Оцінивши глибокі знання свого сина з хімії, біології та інших природничих дисциплін і захоплень, вони порадили йому навчальний заклад на берегах Ікви. І Володя пристав на їхню пораду.

А коли занурився у навчальний процес, долучився до практичних занять, то переконався у мудрій підказці мами і тата, які на інтуїтивному рівні визначили його подальшу долю. Нині навіть від думки, що зигзаги долі могли привести  в інший навчальний заклад, викликають у студента  панічні настрої. Відтак посланець чарівного кременецького краю тішиться, що життєві стежини привели саме у Млинівський технолого-економічний коледж.

Фото надане автором

У ході навчання під керівництвом викладачів занурився в наукові глибини майбутньої професії, брав участь в науково-практичних конференціях. До речі, востаннє побував на такому форумі знань, умінь і досвіду 16-17 березня цього року в столиці України, де дослухався до думок вітчизняних спеціалістів, а також професіоналів із Канади, Росії. Сам Володимир не виступав ні з доповіддю, ні з рефератом, але мотав на вус кожне цінне міркування і автоматично заносив їх в інтелектуальні запасники.

Очевидно, що викладачі Млинівського коледжу – не тільки висококласні педагоги, а й талановиті селекціонери, бо з широкого кола вихованців уміють виокремити справжні наукові діаманти…Якось Володимиру Тарківському зателефонував викладач Василь Тимофійович Сироватка і запропонував взяти участь у конкурсі «Агро-2019», який проводить  фонд Бориса Колесникова. До речі, цей фонд – головний спонсор конкурсу, який проводиться для тих, хто хоче одержати освіту і прагне реалізувати себе в Україні.

Студент із Млинова представив мотиваційний лист, у якому виклав інформацію про себе. До речі, цьогоріч документи на участь у конкурсі подали 1750 осіб. На першому етапі конкурсу  Володимир складав тести. Очевидно, що склав їх досить успішно, бо «пробився» до числа восьми десятків конкурсантів для подальших випробувань, а більш як півтори тисячі студентів після першого етапу «відсіяли».

На другому етапі молоді науковці представляли наукові проекти. Творчий доробок Володимира – «Кальцій хлорид – швидка і економічно вигідні стерилізація тварин». Члени журі уважно вислухали посланця рівненського краю, згодом від них надійшло кілька запитань, на які млинівчанин дав ґрунтовні і вичерпні відповіді.

Дасть фору студентам університетів

А далі було нагородження. Студент із Млинівського технолого-економічного коледжу потрапив у число тридцяти переможців, який преміювали поїздкою в Париж на сільськогосподарську виставку «SIMA–2019». Цікаво, що Володимир потрапив у тридцятку з третім результатом.

А ця інформація заслуговує на окремий подячний маніфест всім викладачам коледжу: серед переможців конкурсу «Агро – 2019» було лише 3-4 студенти коледжів, решта – посланці університетів. Отож нині якраз нагода подякувати їм за якісні педагогічні здобутки. Зважаючи на те, що з отих «відсіяних півтори тисячі з лишком конкурсантів – левова частку студентів закладів вищої освіти, то,без перебільшення, на часі підвищення рівня акредитації технолого-економічного коледжу.

Мабуть, на стабільне щорічне «постачання» переможців конкурсу фонду Бориса Колеснікова із цього навчального закладу звернуть увагу у відповідних інстанціях і зроблять логічні, об’єктивні  заохочувальні висновки. Нагадаю, що торік переможницею цього конкурсу стала вихованка коледжу Ольга Гнатюк – вона не тільки давала фахову фору випускникам вітчизняних університетів, а багатьох людей довела до стану зневіри:вони ніяк не могли втямити і повірити,  що в освітньому багажі дівчини лише навчання в коледжі!

Куди мені до нього: бував він у Парижі!

Як переможець конкурсу, Володимир Тарківський побував на сільськогосподарській виставці «SIMA – 2019». Зі столиці Франції привіз незабутні враження. В тому числі – із виставки. Скажімо, його вразили деякі наукові параметри вирощування великої рогатої худоби? На екологічно чистих кормах худоба досягає забійної ваги 500-700 кілограмів, а на генно-модифікованих – 1200-1400 кілограмів. Різниця разюча, хоча вплив генно-модифікованих кормів і продуктів на організм людини і тварини не вивчений. І хто дасть гарантії, що через покоління чи кілька поколінь така практика не спричинить якихось «див дивних»?

Ще одне спостереження кмітливого юнака: нині в аграрному секторі активно впроваджуються досягнення механізації, автоматики і електроніки, тобто рівень наукових технічних технологій досяг такого рівня, що сільськогосподарський агрегат може одночасно виконувати кілька різних функцій і заміняти багато робочих рук людських.  Здається, тішитися від такого досягнення треба! Натомість на серці студента згромадилися хмари сумнівів і розпачу: триває процес вивільнення робочих рук. А де ж людям знайти роботу, якщо все механізовано, електрифіковано і автоматизовано?

У цьому запитання прихований глибокий соціальний зміст. Водночас засвічується велике серце і світла душа Володимира Тарківського: розумом осягає здобутки сучасної інженерії, водночас душа болить за людину, яка може залишитися без роботи, а, отже, без засобів для існування.Для розв’язання цієї важливої житейської дилеми він збирається вступити до вищого навчального закладу і, так би мовити, практичну площину наукових досягнень врівноважити із потребами людей і власним сумлінням.