Нещодавно з Млинівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до українського війська провели більш як два десятки юнаків. Все відбулося урочисто-щемливо і відповідально з боку усіх, причетних до цього патріотичного заходу. Однак квітневими проводами весняний призов юнаків на строкову службу в Збройні сили України не завершився – для військовослужбовців районного центру комплектування і соціальної підтримки надалі тривають складні, напружені і навіть небезпечні будні, пов’язані із призовною кампанією, яку останніми роками чимало потенційних новобранців і їх батьків ігнорують, а зачасти зневажливо ставляться до виконання службових обов’язків особами, уповноважених на це державою.

Як правило, під час призову юнаки призовного віку масово виїжджають на заробітки, в тому числі – і на «липові». А в найближчі родичі в одну мить втрачають пам’ять, бо не можуть вказати адреси, де перебувають сини і брати, а також миттєво вивітрюються із ніш пам’яті номери їхніх мобільних телефонів. Звісно, військовослужбовцям доводиться вислуховувати сотні нафантазованих сюжетів, але вони рук не опускають…

Нещодавно у Млинові військовослужбовці зафільмували кадри, які можуть стати справжнім відеохітом. Отож військовослужбовці періодично навідувалися до будинку, в якому мешкав призовник, якого рідні постійно «шифрували».

А на третій день цьогорічних великодніх свят призовник не встиг заховатися і потрапив на очі військовослужбовцям центру комплектації разом зі своєю мамою. Ненька виклала їм власний емоційний погляд про діяльність Президента України,  командування Збройних сил України та інших «бариг-державників». Якби, скажімо,  жінка такі крамольні думки і погляди озвучила в часи СРСР, то мала б великі неприємності. Причому – на все життя.

Однак Україна – демократична країна, то її словесний запал під жодні каральні санкції не підпадає. Однак на завершення того велеречивого і подекуди брутального спічу знервована матуся наказала своєму чаду:

- Тікай, синочку!

Той з місця приступив до виконання наказу, але на заваді став військовослужбовець: вхопився рукою за рюкзак на спині юнака і таким чином не дав йому зникнути. Тоді емоції матері вийшли з-під контролю і вона зубами вгризлася в руку військовому. Аби не образити жінку, не описуватиму нюансів того дикунського вчинку. За нападом агресії вона не звернула уваги, що її дії і вчинки фіксує безпристрасна відеокамера…

Згодом до запальної млинівчанки навідалися правоохоронці, та вона і з ними провела пристрасний «правовий лікбез».

У фіналі цієї неприємної історії у Млинівському відділенні поліції буде відкрите кримінальне провадження щодо заподіяння тілесних ушкоджень військовому під час виконання ним службових обов’язків. Проводиться перевірка.

Ще одного «невловимого» призовника, який тривалий час перебував у «бігах», військослужбовці районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки затримали в Бокіймі…

Які заходи вживатимуть до призовників, про яких ідеться вище – покаже час. Та дивує незрозуміла поведінка призовників і їхніх батьків. Розумію: в умовах війни батьківські і материнські інстинкти загострюються, але ж військовослужбовців строкової служби  в зону проведення операції об’єднаних сил не скеровують. Про це багатократно наголошував військовий комісар Олександр Артем’юк, інші військовослужбовці. Однак для декого їхні слова, як і норми вітчизняних законів – порожній звук: гору беруть емоції, хворобливі припущення, буйна фантазія, а не здоровий глузд і виважена позиція. Як наслідок – кримінал…