У млинівській районній газеті за 18 квітня цього року було опубліковано оголошення такого змісту: «Загублену печатку Свято-Михайлівської парафії села Мошків вважати недійсною».

Так сталося, що це оголошення приймав я особисто. Відверто кажучи, особливого значення цьому не придав, адже в нас зачасту багато дечого губиться, зникає, крадеться, в тому числі – і печатки.

Отож районка вийшла друком, а за кілька днів у редакцію газети надійшла заява від парафіян Свято-Михайлівської парафії села Мошків, в якому, зокрема, йдеться про те, що з червня 2014 року і до цього часу настоятель храму – Чикиренда Валентин Федорович. Всі звітні документи, касові ордери оформлялися і подавалися у відповідні державні інстанції та Млинівське благочиння церковним касиром.

У червні 2018 року на допомогу о.Валентину в Свято-Михайлівську парафію скерували отця Андрія і до цього часу він допомагає проводити богослужіння.

Так сталося, що в лікарню обласного центру потрапила церковний касир, у якої знаходилася церковна печатка. Туди їй зателефонував о. Андрій і поінформував: щоб завірити списки діток, яким вручено літературу від благодійної організації, потрібна печатка.

Оскільки жінка після операції перебувала у важкому стані, то повідомила, що надати печатку не зможе й порадила звернутися до благочинного о. Василя (Іванейка), бо ж і він може завірити списки дітей.

Касир відразу ж зателефонувала о.Василю і запевнила його: після лікарні по акту передасть все, що за нею обліковується.

На час подання заяви в газету грошові кошти від діяльності церковної громади, печатка, штамп рахувалися за касиром і зберігалися в церковній громаді. До речі, наявність у неї печатки і штампа касирка підтвердила відповідними відтисками на листку.

На період лікування обов’язки церковного касира відповідально і чесно виконувала інша пані – член ревізійної комісії церковної общини.

Нині церковний касир повернулася додому і навіть відвідала храм. Однак впродовж її відсутності о. Андрій більше їй не телефонував. Не звертався і до жінки, яка її заміняла, зокрема ні щодо печатки, ні щодо штампа. Не було звернень і до голови ревізійної комісії.

І ось несподіване оголошення в газеті «Гомін» про загублену печатку. Чим керувався о. Андрій і чому так вчинив? Запитання можна вважати риторичним. Однак…

Водночас у заяві дописано про те, що не стосується печатки. Зокрема, йдеться про те, що парафіяни й благодійники цікавляться сумою коштів, які надійшли до церковної каси під час різдвяних колядок 2019 року, бо в попередні роки ці кошти і подворні списки зберігалися в касі. Однак про наявність цьогорічних списків і колядних коштів добитися нічого не можна. Хористи подейкують, що все віддали о. Андрію…

Редакція не може бути в ролі третейського судді в цьому важливому і водночас делікатному питанні, тим паче без будь-яких юридичних повноважень.

Хоча поінформуємо: копію цієї заяви перемилівчани передали правоохоронцям. Отож фахівці Млинівського відділення поліції мають з’ясувати обставини і мотиви, які спонукали поміщати оголошення в газету про загублену печатку, яка, власне, не губилася, а заодно і поставити у цій історії крапку.