«Мрію у Млинові втілювати амбіційні футбольні проекти» – тренер Сергій Вишневський
- Опубліковано: Віталій Тарасюк
- —
- 24 Травня, 2019 о 23:35
Набирає ходу чемпіонат Рівненщини з футболу серед команд I ліги. Стартові тури першості та клопоти Млинівської команди «Іква» коментує капітан команди та граючий тренер Сергій Вишневський.
– Як би оцінив виступи «Ікви» у перших чотирьох турах чемпіонату?
– Звісно, зірок із неба не хватали. Якщо відверто, то навіть не сподівалися, що в активі буде стільки очок, як набрали на цю пору. Скажімо, у Вараші гра була рівною і за щастя було б завершити гру знічийним результатом, а нам вдалося здобути перемогу.
Перегляньте також:
- У Новоукраінці Ярославицькоі громади, що на Млинівщині, відзначили День села
- Св. Покровський храм села Мятин, що на Млинівщині, відзначив сторіччя
А ось у домашньому матчі з гощанцями боролися за виграш, та зіграли внічию. Може, далася взнаки попередня виїзна гра, бо не вистачало ігрової свіжості – матчі практично відбувалися через три дні. Тай суддя у грі з ФК «Гоща-Ріттер» не призначив пенальті у ворота гостей на останніх хвилинах поєдинку, хоча мав усі підстави показати на «точку». Що вплинуло на його рішення в цьому епізоді? – можемо лише здогадуватися.
– А як справи з фінансуванням витрат команди?
– Важко, бо ніхто команди не утримує, але за рахунок добровільних внесків і спонсорської допомоги тримаємося впродовж шести матчів. Список доброчинців оприлюднимо після завершення першого кола чемпіонату, тож щиро дякуємо усім, хто долучився до благодійництва і продовжує підтримувати футбольне життя на Млинівщині. Водночасми вирішили створити громадську організацію – нині завершується процес її реєстрації, відкриття банківського рахунку. Намагаємося заручитися підтримкою місцевих підприємців та інших громадян, які мають змогу підтримати місцевий футбол. Іншими словами, створюємо свого роду народний клуб, у який кожен може внести свою частку вболівальницької фінансової підтримки. До речі, селищна рада пообіцяла після реєстрації громадської організації виділити кілька десятків тисяч гривень.
Фото автора
– Сергію, які нині завдання ставляться перед командою?
– Найперше – зберегти команду, бо ТМ «Вілія» закрила проект із однойменною футбольною командою, томувиникли фінансові труднощі. Невже тоді треба було зав’язати із футболом і списати команду з футбольної мапи нашого краю? Ми сподівалися і тепер надіємося, що знайдуться люди, які допоможуть у цей складний для команди час, адже перекреслити в одну мить всі попередні здобутки і напрацювання кількох років було б неправильно і навіть зрадою перед сотнями місцевих уболівальників. Скажімо, якби ми втратили команду першої ліги, то автоматично на футбольних задвірках опинилася б юнацька команда. Отож аби згодом усе повернути на круги своя, то довелося б це робити впродовж трьох-чотирьох сезонів.
– Про фінансові проблеми сказано, а як із кадровою стабільністю в команді?
– Зважаючи на соціально-економічне становище в країні, чимало співвітчизників виїжджає на заробітки за кордон. На жаль, серед них – і футболісти «Ікви», адже жодної винагороди в команді не одержують, а на ентузіазмі сім’ї не прогодуєш. Як правило, гравці виїжджають у Польщу – невдовзі кілька з них знову відправляться за Буг. З іншого боку, хтось звідти повернеться і знову увійде в стрій. Але за таких кадрових гойдалок втрачається цілісність тренувального процесу, ігрова стабільність. Отож за таких розкладів досягти високих результатів проблемно, хоча намагатимемося зберегти марку місцевого футболу і боротися за престиж рідного краю в кожному матчі.Хоча футбол має розвиватися системно: від дітей-шестирічок і до команди дорослих. Може, дасть Бог, зміниться ситуація в країні, тоді світліше стане і на спортивномугоризонті.
– Сергію, а які ще новації запроваджуєте цього року?
– Додам, що команда «Іква -2» виступатиме у вищій лізі чемпіонату Дубнівського району. «Іква-2» – формується як фарм-клуб «Ікви», у якій матимуть змогу відточувати спортивну майстерність гравці, які не мають достатньої ігрової практики в складі «Ікви». Також залучатимуться футболісти з юнацької команди, бо саме в таких та інших турнірах набуватимуть ігрового досвіду. Принаймні це робиться не на рік-два, а на довгострокову футбольну перспективу. Інакше молодь чекають незавидні перспективи.
До речі, «Іква-2» проводитиме ігри у Смордві – підтримку пообіцяли у Бокіймівській об’єднаній територіальній громаді.
– Сергію, не секрет, що перспективи футболу Млинівщини пов’язують із твоїм прізвищем. Звісно, і критичні стріли також скеровані саме на твою адресу. Що скажеш із цього приводу?
– Річ не в мені і не в тому, що я і тільки я маю займатися командою чи футболом на Млинівщині. Якби я був переконаний, що розвитком футболу в районі опікуватимуться люди, які не розвалять те, що створювалося впродовж кількох років, а зможуть влити свіжі струмені у футбольні перспективи, то, можливо, я бвже перебував в іншому місці. Надходять цікаві пропозиції і щодо вигідного працевлаштуванняв статусі гравця команди зі значно вищими ігровими амбіціями, а також продовжити кар’єру в одній із команд Луцька з футзалу, яка бере участь в чемпіонаті України серед команд II ліги. До речі, є варіанти пов’язати майбуття саме із футзалом. Однак мрію, щоб ми саме у Млинові втілювали амбіційні футбольні проекти – зусиль для цього докладали багато, хоча нинішня ситуація фіксує, хіба що, топтання на одному місці. Вибачайте мою нескромність, але принаймні складається враження, що це потрібно лише мені: і щоб уболівальники перебували не на голодному пайку, і щоб діти мали змогу займатися, і щоб була відповідна футбольна інфраструктура.
– Як, все таки, намагаєтеся втриматися на плаву в таких екстремальних умовах?
– Звертаюся і прошу всіх: хто як і чим може долучіться до підтримки «Ікви» і внесіть свою лепту в її складне сьогодення. Все робиться прозоро – для того створюємо сайт команди, де можна відстежувати, так би мовити, рух коштів. Плюс зареєстрована наша група у Фейсбуці, а також про фінансову звітність можна там прочитати на моїй сторінці. Це робиться для того, аби мімізувати ймовірні плітки, домисли, які подекуди продукують багаті на пліткарську фантазію певні особи.
– Дякую тобі, Сергію, за розмову. Сподіватимемося, що, як у пісні Святослава Вакарчука, все буде добре…
