Корецький посуд почали виготовляти 7 вересня 1783 року.

Юзеф Клемент Чарторийський започаткував у Корці виробництво посуду, сукна, полотна та меблів. Побудувавши підприємства та створивши робочі місця для населення, він вдихнув «нове життя» у містечко, яке потроху занепадало.

Але перед тим як вкладати кошти в виробництво, Чарторийський провів аналіз місцевих глин, надіслав їх зразки до німецьких керамістів у місто Майсен.

Результати виявились втішними, і вже 7 вересня 1783 року почали виготовляти Корецький посуд. До наших днів зберігся документ, який це засвідчує. Наразі він знаходиться у відділі рукописів Польської Академії Наук у Кракові.

Офіційна назва підприємства звучала як «Vue de la Fabrique de Porcelaineet de Faience situee a la Josephine Fauxbourg de Korzec». Її можна побачити на одному зі зразків посуду, де є і сам вигляд корецької мануфактури.

На посаду директора фабрики запросили Франтішека Мезера, молодого, але вже досвідченого й талановитого кераміста, француза за походженням. Саме він та його брат Михаїл розробили рецепт виготовлення порцеляни з місцевих глин.

Фабрика наслідувала стилістику саксонської порцеляни 1770-1780-х років, яка тоді була в тренді. Виготовлений посуд був зорієнтований на гаманці заможних людей. Крім того, ця мануфактура не була забавкою молодого пана, який вирішив виробляти у себе модну порцеляну. З моменту заснування це було акціонерне підприємство. Уставний капітал було отримано в 1784–1787 роках завдяки продажу 22 акцій по 1000 злотих кожна. Виробництво виявилось прибутковим: прибуток на кожну акцію на рік ставав близько 300 злотих.

У 1793 році, під час переділу Польщі частина земель Волині відійшла до Російської імперії, експорт продукції з Корця значно ускладнився. А в 1797 році на фабриці відбулась нищівна пожежа, яка залишила по собі лише згарище. Все потрібно було відбудовувати з початку.

Нову фабрику відкрили лише на початку 1800-х років, проте в 1803 році виробництво частково перенесли до Городниці (сучасний Новоград-Волинський район Житомирської області).

На жаль, в пожежі згоріли всі зразки порцеляни та фаянсу. Це значно ускладнювало виробничий процес, бо не було з чого черпати ідей. Тому до Корця з усіх усюд почали звозити їхню продукцію, як мала стати наочністю для художників для витримування стилю попередніх років.

У 1814 році в Корці працювало вже 29 фабрикантів разом з учнями та 27 художників. Причиною тому були як економічні, так і політичні чинники.

У 1824-1832 роках відбувається занепад фабрики, товар почали виробляти нижчого ґатунку, зменшуються оберти продукції. На виставці 1829 року в Петербурзі продукцію з Корця назвали «поганою та дорогою». А в 1846-1847 роках Корецька мануфактура була повністю розпродана її власниками.

Фабрика працювала близько 40 років і встигла випустити значну кількість виробів. Велика кількість дійшла до нашого часу і зберігається у приватних та державних колекціях і музеях. В Україні наочно побачити вироби фабрики можна у Львівському музеї меблів та порцеляни, а також у Києві – в Музеї декоративно ужиткового мистецтва України. Поодинокі речі є і в інших музеях.