Батьки борються за свого хлопчика.

Для сім'ї Петруків, які проживають у Демидівці, 1 січня 2011 року стало відліком боротьби спочатку за життя, а тепер за здоров'я їхнього сина.

Нічого не віщувало біди. У новому році чекали на хлопчика первістка. Дитина, як повідомляє мама Яна, була повністю здорова. Та пологи були важкими, дитину травмовано. Перші дні життя Владиславчик перебував у реанімації. Лікарі давали 50% що дитина виживе, повідомляють на сайті Демидівської РДА.

«Ми напочатках ніяких відхилень не помічали. Нам було важливо, щоб він жив. Лише трохи пізніше почали помічати, що з ним щось не так», - каже Яна Петруків.

Дитині поставили діагноз ДЦП. Їздили по лікарнях. Гроші йшли чималі. Результату не було.

Трапилося так що небайдужі люди допомогли. Звернулися у Міжнародну клініку «Казявкіна». Лікарі відгукнулися та прийняли Владиславчика на реабілітацію. Були удвох з мамою 12 днів.

«Дуже гарно нас прийняли. Прекрасні там лікарі. Владислав почав керувати своїми руками, з'явилась координація рухів, почав рачкувати.. Лікарі радять чотири рази на рік проходити реабілітацію. Нажаль, проблема в коштах», - додає жінка.

Цього року сім'я Петруків звернулася до управління соціального захисту населення райдержадміністрації та отримала від держави на реабілітацію фінансову допомогу.

Владиславчик стає на ноги.

Батьки борються за свого хлопчика. Мама постійно з ним. Возить його до школи. Владислав навчається у другому класі. Він добре рахує, не любить читати, але завжди намагається допомогти мамі. Миє посуд та готував фрукти для консервації. Він дуже любить свого братика та дідуся. Дідусь Владислава Ярослав Балдін – учасник АТО. Він і зараз перебуває в зоні проведення ООС і робить все для того щоб його онук зміг ходити.

За матеріалами https://demydivka.rayon.in.ua