Національний центр Олександра Довженка від початку року не отримує державного фінансування. Відтак, неплатоспроможність Центру призвела не лише до повного паралічу його діяльності, а й стане причиною арешту його майна – для того щоб розрахуватися з кредиторами. Ми вже знаємо, якою була реакція влади на волання Довженко-Центру про порятунок: сьогодні до них із обшуком прийшли правоохоронці. 

На зберіганні в Центрі Довженка знаходиться більше 42 000 одиниць зберігання кіноматеріалів (більше 5 000 найменувань кінотворів) — художніх, анімаційних, документальних та науково-популярних фільмів здебільшого українського виробництва.
Найстаріший фільм, що зберігається в фондах Центру Довженка — нітратна плівка 1909 року. Найстаріший художній фільм українського радянського виробництва - 1922 року.

«Адміністрація Центру зробила все, що в її силах, щоб стримати катастрофічну ситуацію, що склалася через відсутність бюджетного фінансування та тотальну втрату доходів через дію карантинних обмежень, впродовж 5 місяців забезпечуючи функціонування інституції – говориться в офіційній заяві Довженко-Центру. - На жаль, ресурси Центру повністю вичерпано. Звернення до Міністерства культури та інформаційної політики та Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики з проханням поновити гарантоване законом бюджетне фінансування інституції (і всієї кіногалузі) результатів не дали».

Директор Центру Іван Козленко повідомив, що йде з посади: «Керувати ліквідацією Національного центру Олександра Довженка, розвитку та встановленню міжнародної репутації котрого я присвятив 8 років свого життя, я відмовляюсь».
(До відома тих, хто цього не знає і хто поміж ковбасою і книжкою завжди обирає ковбасу і хто продовжує мліти від «нових облич» у владі: з початку року не отримують державного фінансування всі національні творчі спілки і товариство «Просвіта»)...

Отже, лібрето написане. Стежте за руками. В каламутній воді сьогодення проступає, як кров крізь бинти, до болю знайомий сюжет...

Михайло Сидоржевський,

голова НСПУ