Руслан Постоловський - «вічний» ректор РДГУ - після звільнення не втрачає влади
Опубліковано : Новини Рівненщини
Ректор, який керував університетом майже 21 рік, звільнений. Але його противники обурюються, що він і далі залишається керувати.
«Четверта влада» з'ясовувала що трапилось.
14 грудня 1998 року постановою Кабінету міністрів України створено Рівненський державний гуманітарний університет.
Цей університет створили на базі Рівненського державного педагогічного інституту та Рівненського державного інституту культури, а також додали Дубенський та Сарненський педагогічні коледжі і Рівненське музичне училище.
З травня 1999 року цей університет вперше очолив 47-річний професор Руслан Постоловський. 25 березня 2020 року Руслана Постоловського звільнили в зв'язку із закінченням контракту. Виборам ректора завадив карантин. Та 68-річний професор Постоловський досі керує процесами в університеті, наразі на посаді голови Вченої ради університету. Не всі працівники цим задоволені.
Скарга на ексректора
Редакція отримала анонімне звернення, підписане «працівники і співробітники РДГУ». Судячи з тексту, писала його людина, поінформована про справи в університеті.
Автор звернення стверджує, що разом із посадою ректора Постоловський мав автоматично втратити повноваження голови Вченої ради університету, але цього не сталося. Також у зверненні написано, що ексректор досі не звільнив свій кабінет і користується службовим авто.
У зверненні йдеться, що Руслана Постоловського не обирали до Вченої ради університету – він автоматично, «за посадою», увійшов до її складу, коли став ректором. Тому мусить звідти вийти, відтоді як припинив бути ректором.
Сам Руслан Постоловський це заперечує. З його слів, його обирали головою Вченої ради тоді ж, коли й ректором, і термін його повноважень на посаді голови спливає у вересні.
Професор каже, що службовим авто не користується і на роботу в університет приїздить на власному авто. Екс-ректор РДГУ завідує кафедрою всесвітньої історії та є головою Конференції трудового колективу.
– Я приїхав на своєму SAABі. А машина Шкода, на якій я їжджу [...] (мабуть, Постоловський мав на увазі університетський автомобіль, але після цих його слів зв’язок сильно переривався – авт.).
Ми перетелефоновували Руслану Постоловському декілька разів, проте щоразу були якісь перешкоди у зв'язку. На прохання повторити сказане, відповів:
– У вас не інтерв’ю, а допит у прокурора. Чому ви мене оце розпитуєте? Ви мені скажіть, хто вам жаліється на мене: прізвище, ім’я, по батькові, посада і так далі.
Не дочекавшись відповіді на своє запитання, професор перервав журналістку на пів слові, швидко сказав «будьте здорові» і вибив дзвінок.
Ми не встигли дізнатися від ексректора, чи користується він і надалі кабінетом керівника університету, як про це пишуть у анонімному зверненні.
Згодом Руслан Постоловський перетелефонував і сказав, що ми зможемо отримати відповіді на свої запитання, якщо надішлемо запит на поштову адресу університету.
Виконувачка обов’язків ректорки РДГУ, проректорка з науково-педагогічної, навчальної роботи та інформатизації, докторка психологічних наук Олена Немеш спілкуватися із журналістами не захотіла.
Відповідь нам надіслала пресслужба університету. У ній йдеться, що ні службовим автомобілем, ні своїм колишнім кабінетом Руслан Постоловський не користується.
А головою Вченої ради він був обраний на п’ять років і повноваження спливають 24 вересня 2020 року.
Наказ про заміщення вакантної посади ректора РДГУ на сайті Міністерства освіти з’явився ще 23 січня цього року. Самі ж вибори були призначені на 23 квітня.
Пресслужба університету пише, що дату проведення виборів буде уточнено після завершення карантину.
Виборам ректора завадив карантин
Експерт Реанімаційного пакету Реформ Володимир Бахрушин, до якого ми звернулися за роз'ясненням цієї ситуації, каже, що проведення виборів на посаду ректора університету процес не простий і може тривати кілька місяців.
Спочатку Міністерство освіти України має оголосити про вибори ректора. Потім повинна відбутися передвиборча агітація претендентів на посаду. А переможця має затвердити Міністерство.
– Ректорів, яких обрали ще у лютому, затвердили тільки нещодавно.
Проте у зв’язку із карантином ця процедура в Україні призупинена.
– Потрібно зібрати виборчу комісію, організувати виборчі ділянки, провести таємне голосування, потрібно, щоб люди прийшли на ці ділянки. А це все було заборонено.
На відміну від ректора, голову Вченої ради можна обрати дистанційно, а кожен заклад має право самостійно вирішити, яким способом це зробити, каже експерт.
– Деякі виші так робили. І якщо у порядку денному немає запитань до таємного голосування, то в принципі, таке могло бути. Ще бажано, щоб в регламенті Вченої ради було передбачено, що засідання може бути дистанційне чи, принаймні, не було передбачено, що воно має відбуватися винятково в очному форматі, – каже Бахрушин.
«Вчена рада, як Верховна рада»
На сайті РДГУ немає протоколу про обрання голови Вченої ради.
Ми запитали письмово у виконувачки обов’язків ректорки РДГУ Олени Немеш, як відбувалися вибори голови Вченої ради та попросили надати документи про це. Нам відповіли, що є протокол №2 лічильної комісії щодо результатів таємного голосування. Проте сам протокол не надали. Пояснили, що це архівний документ і треба подати письмовий запит.
РДГУ неодноразово порушував право на інформацію, не надаючи повної інформації, неправомірно відмовляючи у наданні інформації, за що одна з його працівниць притягувалась до адмінвідповідальності в суді, але університет, під керівництвом Постоловського, продовжує практику протиправного ненадання інформації.
Чим же займається Вчена рада?
Це один із основних органів, які управляють університетом. Рада регулює питання освіти та науки, а також впливає на розподіл фінансів.
Ще в листопаді 2017 року Руслан Постоловський виганяв журналістів із засідання Вченої ради, де мало б розглядатися питання непристойної поведінки «професора домагань» Володимира Годовського.
А на запитання, що має вищу силу – Закон [який передбачає відкритість засідань колегіального органу державного університету] чи рішення Вченої ради [яким намагались вигнати журналістів], Руслан Постоловський тоді відповів: «у нас своя Верховна Рада – це Вчена рада університету».
Згідно із Законом України «Про вищу освіту», Вчена рада ухвалює фінансовий план та річний фінансовий звіт, а також де розміщувати власні надходження університету: у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів чи у банку.
Та останнє слово за ректором університету, який може ветувати рішення Вченої ради.
– Але він має обґрунтувати, чому ветує. Наприклад, це може бути рішення, на які немає грошей. Чи інше технічно неможливе рішення, яке нереально виконати в бажані терміни, – пояснює експерт у галузі освіти Володимир Бахрушин.
Та вплив на ректора має і голова Вченої ради, бо має право внести подання на відкликання ректора (якщо на це є підстави, передбачені законом).
А от голова Вченої ради, якого звільнили із посади ректора, як у випадку Руслана Потоловського, не зобов’язаний складати повноваження голови Ради, каже Бахрушин:
– Принаймні, якщо в Статуті університету так не записано, то немає такого, щоб автоматично втрачати посаду у Вченій раді. В принципі, немає підстав автоматично, через те, що людина пішла з посади, звільняти її із вченої Ради, тим більше, коли ця людина залишається працювати в університеті.
25 червня Міністерство освіти і науки України продовжило повноваження виконуючої обов'язки ректора РДГУ Олені Немеш з 2-го липня і аж до призначення нового ректора, але не пізніше як до 1 жовтня 2020 року.
Судячи з того, що на минулих виборах ректора, у 2015-му році, Руслан Постоловський переміг з перевагою у понад 70%, не зважаючи на те, що університет мав найнижчі рейтинги серед інших університетів області, професор Постоловський має шанси й надалі бути ректором РДГУ.
Його противники кажуть, що це завдяки сформованому пулу лояльних виборців, основу яких складають науково-педагогічні працівники та технічний персонал університету.
Джерело: 4vlada.com