Але тут є важливий нюанс: виплачувати тіло кредиту і відсотки доведеться в будь-якому випадку. Тобто, за фактом, це лише відстрочку на період карантину. Крім цього, в разі невиконання зобов’язання кредитор може звернути стягнення на іпотеку, ініціювати питання про дострокове розірвання договору та повернення позики.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штраф і пеня – це різновиди неустойки. Тобто, цей закон звільняє боржника саме від сплати неустойки на вказаний період, йдеться у повідомленні.

“У той же час, не варто забувати, що Цивільний кодекс України, крім заходів відповідальності штрафного характеру (таких як неустойка), передбачає заходи відповідальності компенсаційного характеру. Це, по-перше, платежі, встановлені ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов’язання – інфляційні, а також 3% річних від простроченої суми, які не є неустойкою в розумінні положень ст. 549 ЦК України, і, по-друге, право кредитора вимагати відшкодування збитків та моральної шкоди. Про звільнення від даних заходів відповідальності не йдеться ” , – розповів молодший юрист ЮФ Eterna Law Роман Синюта.

Таким чином, за словами юриста, боржник під час карантину і / або 30 днів після його закінчення звільняється від сплати неустойки. При цьому, боржник, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні за весь час прострочення і 3% річних від простроченої суми.

“Крім цього, кредитор має право вимагати від боржника відшкодування збитків / моральної шкоди, які виникли в результаті несвоєчасної сплати кредиту (позики)”, – додав Роман Синюта.

Зазначається, що якщо закон не передбачає відшкодування моральної шкоди при порушенні договірного зобов’язання, і в самому договорі теж нічого про це не сказано, то таке відшкодування не може бути присуджено судом.

Джерело: https://dilo.net.ua