Головний редактор російського пропагандистського телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян говорить про можливість втручання «ввічливих людей» заради «наведення порядку» в сусідній Білорусі. Це не просто слова і не просто спроба провести асоціацію з анексованим Кримом. Це нагадування про те, що у Кремлі апетит приходить під час їжі.

Пише https://www.radiosvoboda.org

Перед українським Майданом 2013–2014 років у Москві не зазіхали на Крим. Вже на початку повстання почали розробляти плани перетворення півострова на самопроголошену республіку за зразком Придністров’я. А коли ситуацію в Україні було повністю дестабілізовано, коли вдалося виманити Віктора Януковича з України, виникла ідея анексії Криму та його приєднання до Росії.

Майбутнє Білорусі залежатиме від того, наскільки Олександру Лукашенку в його намаганнях утримати владу вдасться дестабілізувати власну державу й створити провалля між нею і народом. Зухвале застосування сили після знищення політичного життя й фальсифікації виборів це провалля тільки поглиблює.

Знищення Лукашенком білоруської мови ускладнює ситуацію

Сьогодні у Москві можуть сподіватися, що допоможуть Лукашенку утримати владу силовим шляхом в обмін на «поглиблену інтеграцію». Але якщо стане очевидним, що режим Лукашенка не може утриматися, а протести не припиняються, у Кремлі будуть думати над дилемою між перемогою проросійського кандидата на нових президентських виборах або можливістю прямої окупації Білорусі – скажімо, на прохання тимчасового президента, який очолить країну після ймовірної відставки Лукашенка, але не вгамує протести.

При цьому ми маємо усвідомлювати, що прихильників такої «братньої допомоги» у Білорусі може бути не менше, а то й більше, ніж у Криму чи на Донбасі, адже ця країна давно є частиною російського інформаційного простору, її громадяни довіряють російським телевізійним каналам більше, ніж власному телебаченню, а фактичне знищення Лукашенком білоруської мови не залишає білорусам навіть теоретичного шансу створити якісний інформаційний продукт у найближчому майбутньому.

Білоруський художник Алесь Пушкін під час перформансу проти дискримінації білоруської мови та русифікації. Мінськ, 6 червня 2019 року

Білорусь може зникнути з політичної карти світу

Таким чином, подальші судоми режиму Лукашенка і дестабілізація Білоруської держави можуть зробити цю країну новим об’єктом російської експансії. Доля Білорусі буде залежати не тільки від масовості і ефективності сьогоднішніх протестів. Справжні події у цій країні почнуться після того, як з білоруського режиму впаде маска Олександра Лукашенка і з’явиться обличчя Володимира Путіна – так, як це було в Україні 2014 року, коли зникла маска Віктора Януковича.

І тоді буде зрозумілим, яка кількість людей готова протистояти ймовірному російському поглинанню з такою відчайдушністю, з якою вона сьогодні протистоїть кийкам лукашенківських силовиків. Якщо достатньої кількості людей не знайдеться, Білорусь може зникнути з політичної карти світу ще до закінчення 2020 року, «приєднатися до Росії областями» – як свого часу й радив Олександру Лукашенку Володимир Путін.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода