Рівнянка, обвинувачена у особливо тяжкому злочині, продовжує керувати «Джерельцем»
- Опубліковано: Новини Рівненщини
- —
- 12 Лютого, 2021 о 09:13
12.03.2026
04:15:47
Печерський районний суд міста Києва четвертий рік не може провести підготовче засідання у кримінальній справі про корупційний злочин, пов’язаний із коштами для учасників АТО. Йдеться про фіктивне оздоровлення у санаторно-оздоровчому комплексі «Джерельце», що в селі Олександрія Рівненського району. Тим часом фігурантка справи, директорка «Джерельця» Алла Кучер, стала власницею його майна.
Що відбувається зі справою і таборовим майном, з’ясувала «Четверта влада». Допомагали у цьому речник Прокуратури міста Києва Ігор Разумей і адвокат Павло Нікітюк.
Директорка санаторно-оздоровчого комплексу «Джерельце» Алла Кучер займається готельною справою, туризмом, організацією відпочинку і розваг.
Вона – власниця приватного підприємства «Ласт» і товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-надії», зареєстрованих на вулиці Санаторна, 10 в Олександрії. Обидві фірми не мають податкових боргів – успішно працюють.
Алла Кучер також керує Товариством із додатковою відповідальністю «Світ-лайк», що розташоване за тією ж адресою і свого часу задешево викупило у збанкрутілого тракторного заводу майно табору «Джерельце». Власне, вулиця Санаторна, 10 і є адресою табору.
Сфера діяльності «Джерельця» – медична. У «Туристичному паспорті Рівненського району» в розділі «Бази відпочинку» написано, що «Джерельце» пропонує гостям п’ятиразове харчування, художні та спортивні гуртки, тренажерну залу, масаж, ароматерапію, вигрівання, послуги стоматології та фіточай».
Поки у Печерському районному суді одне за одним скасовують засідання, колишня нерухомість «Джерельця» 27 лютого і 6 березня 2019 року стала приватною власністю фірми Алли Кучер. ТОВ «Світ-лайк» передало його у власність ТОВ «Промінь-надії».
Це трансформаторна підстанція (38,2 кв.м), котельня (379,9 кв.м), приймальний медкорпус (351,3 кв.м), клуб-їдальня (1 тисяча 385,4 кв.м) і три спальні корпуси (718 кв.м, 725,1 кв.м, 722,2 кв.м).
Підставою для реєстрації приватної власності на ці будівлі стали акти приймання-передачі нерухомого майна. Це інформація з державного реєстру нерухомості.
Що означають ці акти, пояснює фахівець в області права, адвокат Павло Нікітюк.
– Наприклад, я вирішив створити юридичну особу і вношу у статут, але не кошти, а грошовий еквівалент – якесь нерухоме майно. І коли статут затверджений, я повинен передати це майно, згідно з актом приймання-передачі. І от тоді цей акт є правовстановлюючим документом, на підставі якого реєструється право власності, – каже Павло Нікітюк.
Працюючи директоркою двох фірм і володіючи ще двома, Алла Кучер має офіційний статус обвинуваченої у корупційній справі.
Почалося все у 2015 році з історії про програму реабілітації у санаторно-оздоровчому комплексі «Джерельце» для учасників АТО. Дехто з АТОвців отримав на банківські картки по 1-1,5 тисячі гривень за підпис документа, що вони нібито оздоровилися. Фактично реабілітацію ніхто не проходив.
Аллу Кучер обвинувачують за двома статтями:
В разі доведення вини їй загрожує позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо справи Алли Кучер є лише ухвала від 29 березня 2017 року. Це перше і єдине рішення Печерського районного суду міста Києва за підписом головуючого судді Володимира Карабаня – про призначення підготовчого засідання. Але за майже 4 роки його так і не провели.
2015 рік – у квітні майно табору «Джерельце» купила фірма «Світ-Лайк» за зниженою ціною. У грудні між табором і Державною службою України у справах війни та учасників антитерористичної операції (Державна служба АТО) укладений договір.
На психологічну реабілітацію учасників АТО виділили 3 мільйони 231 тисячу гривень. Оздоровлення мало відбутися з 14 по 31 грудня 2015 року. Табір отримав 1 мільйон 77 тисяч гривень завдяки акту наданих послуг, який, за версією слідства, підробила Алла Кучер.
2016 рік – махінацією Алли Кучер зацікавилися СБУ, КРУ, прокуратура Рівненської області. 25 травня відкрили кримінальне провадження. 18 листопада Рівненський міський суд арештував майно та рахунки табору «Джерельце».
Деталі скандалу із привласненням коштів є у тодішніх сюжетах рівненських журналісток Інни Білецької та Анни Хіночик.
2017 рік – у січні Аллі Кучер оголошують підозру, а Рівненський міський суд відправляє її під нічний домашній арешт до 11 березня, коли має закінчитися строк досудового розслідування.
29 березня справу вже розглядає Печерський районний суд Києва і призначає підготовче засідання на 11 травня. Воно не відбулося. Як і решта 6 засідань цього року.
2018 рік – призначили й скасували 4 засідання.
2019 рік – призначили й скасували 3 засідання.
2020 рік – призначили й скасували 3 засідання (4 лютого, 27 квітня і 22 грудня).
У Прокуратурі міста Києва повідомили, що справа Алли Кучер перебуває на підготовчому етапі. Досі не було жодного засідання.
– Сторони завжди з’являються. І прокурор, і обвинувачена… Часом її представник, часом вона сама. У прокуратурі нарікань на обвинувачену немає, – каже речник Прокуратури міста Києва Ігор Разумей.
Ігор Разумей каже: засідання щодо Алли Кучер «відхиляють на більш важливі справи».
Засідання, яке мало відбутися 22 грудня, теж скасували – через хворобу судді.
– Прокурор прийшов, відмітився. Йому повідомили, що головуючий суддя на лікарняному і підготовче засідання переноситься. Дати ще немає. Сторони обвинувачення прокурор не бачив, – розповів Ігор Разумей.
Адвокат Павло Нікітюк спеціалізується на кримінальних справах. Журналістка запитала у нього про можливі наслідки затягування процесу, про термін давності і про шанси Алли Кучер уникнути відповідальності. Також цікавило, чи у Рівному розглянули б справу швидше, ніж у Києві.
За словами Павла Нікітюка, звільнення Алли Кучер від відбування покарання можливе: через «закінчення строків давності притягнення». Про це вказано у пункті 1 статті 80 Кримінального кодексу України.
– Конкретно у цій справі є особливо тяжкий злочин. Там покарання від 7 до 12 років. Якщо суд дійде висновку, що вона винна, і на той момент мине 10 років (4 роки вже пройшло), і її засудять, наприклад, до 9 років (менше 10), тоді її можуть звільнити від покарання, – пояснює адвокат.
Звільнення від покарання не означає погашення судимості. Тому судимість в Алли Кучер може бути.
За словами Павла Нікітюка, приводів для затягування процесу є достатньо: завантаженість суддів, їхні лікарняні та відпустки, зміна складу колегії (одного з трьох суддів тимчасово переводять до іншого суду, чи він не може розглядати справу за станом здоров’я, йде на пенсію чи у відставку). Коли склад колегії змінюється, справу починають розглядати спочатку.
– Суд дає просту відповідь: він перевантажений. Я так розумію, зібрати колегію у київському суді першої інстанції досить складно, бо кожен із суддів окремо завантажений, а це ж треба підібрати, щоб були вільні. Але це все можна запланувати, – каже Павло Нікітюк.
Експерт додає: у цій ситуації може бути й інший привід потягнути час. Якась інстанція змінює підсудність, зміну ніхто одразу не оскаржив, а потім «можна сказати: не та була підсудність, треба було по-іншому розглядати».
– Варіантів затягування повно, – каже Павло Нікітюк.
На думку експерта, якби розгляд справи відбувався у Рівному, «було б усе одно швидше, хоча і тут судді хворіють і ходять у відпустки».
Павло Нікітюк пояснює: «якби вчинення злочину було на території Рівного, то суд мав би відбуватися за місцем вчинення» або «якби за місцем реєстрації «Джерельця», то справу розглядав би Рівненський районний суд».
Чому процес перенесли до Києва, адвокату не зрозуміло. Навіть якби на досудовому етапі прокуратура змінила підслідність справи Алли Кучер, мав би лишитися документальний слід.
– Підслідність мав змінити суд. Мала би бути якась ухвала, що підслідність цієї справи в іншому місці. Просто так ніхто не може її змінити, – каже Павло Нікітюк.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень такої ухвали немає.
– Для мене це найбільший строк непризначення справи до судового розгляду, з яким я зустрічався чи мої колеги, – каже Павло Нікітюк.
За словами адвоката, його можна оскаржити. Це може зробити прокуратура, яка представляє інтереси держави. Це може зробити й сторона обвинуваченої, але «для неї інтересу в тому немає».
– Просто буде судимість, але людину звільнять від кримінальної відповідальності, – пояснює адвокат.
Журналістка спитала у Павла Нікітюка про шанси Алли Кучер на виправдання. Адвокат каже, для цього мають бути «реабілітуючі обставини». Наприклад, «відсутність складу злочину у діях або вичерпалася можливість зібрати докази по справі, а наявних недостатньо для визнання вини».
Але, на думку адвоката, шансів на виправдання немає. Бо тоді Алла Кучер зможе через суд вимагати з держави «стягнення моральної шкоди і процесуальних витрат у зв’язку з незаконним притягнення до кримінальної відповідальності».
– Зважаючи на те, що це особливо тяжкий злочин, то тут можна багато відшкодувати. Тому ймовірності, що відповідальності взагалі не буде, я думаю, немає, – вважає Павло Нікітюк.
Дата наступної спроби Печерського районного суду міста Києва провести підготовче засідання у кримінальній справі Алли Кучер ще не визначена. У суді не прокоментували затягування розгляду, хоча лист із проханням отримали.
Минулого року адвокат Алли Кучер Іван Грозік по телефону сказав, що не має від Алли Кучер дозволу давати будь-які коментарі у справі.
Джерело: https://4vlada.com/
21:53, 4 Березня, 2026
10:13, 3 Березня, 2026
09:51, 3 Березня, 2026
Немає переглянутих записів за останній тиждень.